Дослідження: трудоголізм шкодить компаніям, співробітникам і суспільству

|
Дослідження: трудоголізм шкодить компаніям, співробітникам і суспільству

Багато людей досі вважають, що безперервна робота та мислення про професійні завдання навіть у вихідні демонструють щиру відданість справі. Однак результати нового міжнародного дослідження свідчать: надмірне захоплення працею, відоме як трудоголізм, завдає шкоди не лише працівнику, а й колективу й навіть суспільству загалом.

Про це розповідає KURAZH

Як трудоголізм впливає на робоче середовище

Дослідження здійснили вчені з університетів Німеччини, Великої Британії, Італії та Канади. Його результати опубліковані у Journal of Organizational Behavior. Вчені провели два масштабних опитування: серед 505 співробітників в Італії та 1046 у Німеччині, збираючи дані у різні періоди, щоб відстежити динаміку поведінки колективів.

Виявилося, що трудоголіки — люди, які постійно зосереджені на роботі, — значно частіше замовчують проблемні або неетичні явища на роботі. Вони уникають обговорення сумнівних ситуацій, оскільки головним для них є виконання завдань і досягнення особистих результатів. Така поведінка поступово стає нормою, і мовчання про етичні проблеми проникає у корпоративну культуру. У результаті особиста вигода стає важливішою за моральні принципи.

«Коли людина постійно зосереджена лише на результатах і власному успіху, вона може поступитися власними моральними цінностями. Замість того щоб виступити проти неетичної поведінки, вона мовчить, вважаючи це “меншим злом”. Але саме через таке мовчання в компанії закріплюються шкідливі практики, які згодом можуть нашкодити не лише бізнесу, а й оточуючому світу», — пояснюють автори дослідження.

Ризики для компаній і рекомендації роботодавцям

Дослідники підкреслюють, що особливо небезпечною є комбінація трудоголізму з корпоративною культурою, що заохочує індивідуалізм. У таких умовах не лише зростає ризик емоційного вигорання, а й відбувається поступова деградація етичних норм на всіх рівнях компанії.

Вчені закликають роботодавців змінити підхід до оцінки відданості й професіоналізму співробітників. Довгі робочі дні та постійна доступність не мають сприйматися як показник ефективності. Натомість варто вибудовувати таку робочу атмосферу, де:

  • етична поведінка є цінністю;
  • підтримується моральний дух команди;
  • немає тиску, що змушує працівників нехтувати здоров’ям і особистим життям на користь роботи.

Справжня успішність компанії визначається не кількістю відпрацьованих годин, а психологічною і моральною стійкістю колективу, його готовністю відкрито говорити про складні питання й підтримувати одне одного.