У Тернопільській області, на території колишнього села Пужники, у квітні цього року розпочнуться ексгумаційні роботи над жертвами Волинської трагедії. Ці роботи організовує фонд «Свобода і Демократія», який два роки тому виявив місце поховання. Про це повідомляє RMF FM.
Про це розповідає KURAZH
Згідно з інформацією, роботи будуть зосереджені на ідентифікації останків, знайдених у ямі поблизу колишнього кладовища. Заступник голови фонду, Мацей Данцевич, зазначив, що після ексгумації останки будуть досліджуватися польськими археологами та антропологами. «Фахівці вже збирають генетичний матеріал у нащадків. На місці, де знаходяться останки, цей матеріал також буде зібраний у такий професійний спосіб», – додав Данцевич.
Євродепутат і політик опозиційної партії «Право і справедливість» Міхал Дворчик зазначив у соцмережі X, що фонд «Свобода і демократія» співпрацюватиме з експертами Поморського медичного університету, спеціалістами польського Інституту національної пам’яті та українськими археологами в процесі ексгумації.
«У червні 2022 року Фонд подав заяву до відповідних українських органів влади про згоду на пошук польських жертв ОУН УПА в місцевості Пужники. Після отримання згоди були початі пошукові роботи, в регулятивні яких 24 серпня 2023 року знайдено масове місце поховання. 8 січня цього року Міністерство культури України видало згоду на ексгумацію жертв», – зазначив Дворчик.
Історичний контекст Волинської трагедії
Волинська трагедія (1942–1944) стала кривавим конфліктом між українцями та поляками. Польща вважає ці події геноцидом з боку УПА, тоді як в Україні наголошують на відповідальності обох народів, а також на впливі окупаційної адміністрації нацистської Німеччини та радянських партизанських загонів. Кількість жертв варіюється: за українськими даними, це близько 20 тисяч українців і 35–40 тисяч поляків, тоді як польські джерела говорять про 100 тисяч польських і 5 тисяч українських жертв.
У лютому 1945 року у Пужниках загинули близько 80 людей під час Волинської трагедії. Міністерство культури та стратегічних комунікацій України наразі не коментує конкретні терміни та місця початку ексгумаційних робіт. Раніше, 11 січня, Україна та Польща обмінялися списками місць пошуку та ексгумації останків «жертв взаємних історичних конфліктів», повідомив заступник міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань європейської інтеграції Андрій Наджос.
У листопаді минулого року міністри закордонних справ України та Польщі зробили спільну заяву, в якій наголошувалося, що Україна не перешкоджатиме проведенню польською стороною пошукових та ексгумаційних робіт на своїй території відповідно до законодавства України.
