Міністерство освіти і науки України планує посилити енергетичну незалежність навчальних закладів, залучивши 500 мільйонів гривень зі спеціального фонду для забезпечення їх автономної роботи. Про це повідомив міністр освіти та науки Оксен Лісовий у відповідь на запитання щодо стійкості освітніх установ після важкої зими з перебоями електро- і теплопостачання.
Про це розповідає KURAZH
Три рівні енергозабезпечення для навчальних закладів
За словами Оксена Лісового, енергетична автономія шкіл і дитсадків має базуватися на трьох основних компонентах. Першим є підключення до централізованої мережі з використанням акумуляторів, інверторів і блоків управління, що дозволяє забезпечити не менше шести годин автономної роботи у разі відключення електроенергії. Другим компонентом є сонячні панелі як додаткове відновлюване джерело енергії. Третім — резервний потужний генератор, який працює для підзарядки акумуляторів і використовується у разі аварійної ситуації. Лісовий наголосив, що таке обладнання має з’явитися у всіх навчальних закладах країни.
«Основне джерело залишається мережа, тобто акумулятори, інвертори і блоки управління, мережа заряджає. При відключенні повинно бути щонайменше шість годин автономної роботи. Друге джерело – сонце, додаткове відновлювальне джерело. І третє аварійне джерело – генератор. Потужний генератор, який працює не на мережу, а на акумуляцію. Тоді він працює довше, витрачає менше пального, але це аварійне джерело. Власне, хочемо, щоб таким обладнанням були оснащені всі заклади освіти», – заявив Лісовий.
Підтримка прифронтових шкіл і роль місцевої влади
Міністр нагадав, що наприкінці минулого року стартувала програма підтримки прифронтових освітніх закладів, у межах якої близько 1 500 шкіл і дитсадків отримали гранти понад 400 тисяч гривень кожен для впровадження енергетичних рішень. Кількість повністю автономних закладів змінюється, і динаміка зростає після викликів минулої зими.
Оксен Лісовий підкреслив, що відповідальність за автономність шкіл та дитсадків значною мірою лежить на місцевих органах самоврядування. Як приклад він навів місто Бровари на Київщині, де вже близько половини освітніх закладів забезпечені автономними системами енергозабезпечення. Міністр поділився враженнями від відвідування одного з дитячих садків під час блекауту, де працювали автономні котельні та харчоблоки, оснащені необхідним обладнанням та акумуляторами.
У планах МОН — створення «еталонних» шкіл, які стануть прикладом впровадження найкращих рішень із енергетичної стійкості, а також підтримка регіонів із виснаженими місцевими бюджетами через війну. Міністр наголосив, що важливим завданням є формування нової культури енергостійкості в освітньому середовищі.
Після початку повномасштабного вторгнення росії в лютому 2022 року українські міста і цивільна інфраструктура регулярно зазнають атак із застосуванням різних видів озброєння, включаючи ударні безпілотники, ракети та системи залпового вогню. Українська влада та міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини російської федерації й наголошують на їх цілеспрямованості.
Обстріли об’єктів життєзабезпечення, зокрема систем енергетики, водопостачання та закладів охорони здоров’я, позбавляють людей базових умов для життя — електроенергії, тепла, зв’язку та медичної допомоги, що розцінюється як прояв геноцидних дій.
Натомість російське керівництво відкидає звинувачення у цілеспрямованих ударах по цивільних об’єктах, попри численні руйнування лікарень, шкіл, дитсадків, енергетичних і водних об’єктів в Україні.
