Детективи Національного антикорупційного бюро України докладають зусиль для запуску процедури екстрадиції бізнесмена Тимура Міндіча, підозрюваного у масштабному відмиванні коштів у сфері енергетики. Як повідомив директор НАБУ Семен Кривонос під час ефіру, для початку офіційного процесу необхідно завершити низку слідчих дій та отримати рішення Вищого антикорупційного суду щодо обрання запобіжного заходу.
Про це розповідає KURAZH
Механізми екстрадиції та міжнародний розшук
За словами Кривоноса, навіть наявність у Міндіча ізраїльського громадянства не є вирішальним фактором, який унеможливлює його екстрадицію з Ізраїлю. Він підкреслив, що детективи продовжують роботу за всіма напрямками та планують оголосити підозрюваного у міжнародний розшук. Це має забезпечити орієнтування Інтерполу та правоохоронних органів інших країн для затримання Міндіча у разі його виїзду за межі Ізраїлю.
«Моє передбачення, що, все одно, як правило, фігуранти не сидять на одному місці, їм хочеться подорожувати, відвідувати європейські країни. Тому, безумовно, треба вжити всіх заходів для того, щоб ця особа була в міжнародному розшуку, щоб відповідні правоохоронні органи і Інтерпол мали відповідне орієнтування на затримання цієї особи в разі перетину і прибуття на територію іншої країни», – пояснив Кривонос.
Деталі справи та підозрювані
10 листопада НАБУ повідомило про викриття організованої злочинної групи, яка систематично отримувала неправомірну вигоду від контрагентів державної компанії «Енергоатом» у розмірі 10–15% від суми контрактів. У цій справі про підозру оголошено вісьмом особам. Серед них — бізнесмен і співзасновник студії «Квартал-95» Тимур Міндіч (кодове ім’я «Карлсон»), ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк («Рокет»), виконавчий директор з безпеки «Енергоатому» Дмитро Басов («Тенор»), а також Олександр Цукерман («Шугармен»), Ігор Фурсенко («Рьошик»), Леся Устименко та Людмила Зоріна. Згодом підозру у незаконному збагаченні також висунуто ексвіцепрем’єр-міністру національної єдності Олексію Чернишову.
Адвокати Чернишова наполягають, що позивний «Че Гевара», який фігурує на плівках, не належить їхньому підзахисному. Вони стверджують, що розмов, за участі Чернишова, які стали підставою для підозри, не існувало. Водночас сам ексурядовець визнав, що у день, коли, за даними САП, йому передали 1,2 мільйона доларів, перебував в офісі, де ймовірно легалізовували кошти від «Енергоатома», однак, за його словами, був присутній там в рамках роботи «інтелектуального клубу».
