У ніч на 5 червня російська федерація здійснила масштабну атаку на територію України, використавши дві керовані ракети Х-59/69 та 216 ударних безпілотників різних типів. Про це проінформували Повітряні сили ЗСУ.
Про це розповідає KURAZH
Масштаби повітряної атаки та дії ППО
За попередньою інформацією, станом на 07:30 підрозділи протиповітряної оборони України збили або подавили 198 ворожих дронів, зокрема Shahed, «Гербера», «Італмас», а також інші моделі. Ураження зафіксовано на півночі, півдні та сході країни.
«За попередніми даними, на 07:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 198 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» і дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.
Повітряні сили також повідомили про 16 влучань ударних дронів на 13 різних локаціях, а уламки безпілотників впали ще у 12 місцях. Водночас керовані авіаційні ракети не досягли запланованих цілей.
Військові наголошують, що повітряна тривога триває, а у небі фіксується присутність нових російських дронів.
Характер нападів та їх наслідки
Атаки з боку росії на українську територію відбуваються регулярно із застосуванням різних видів озброєння – безпілотників, ракет, авіабомб, реактивних систем залпового вогню. Ці удари спрямовані на міста та об’єкти цивільної інфраструктури в усіх регіонах країни.
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують такі дії як воєнні злочини. Вони підкреслюють, що удари по критично важливих об’єктах мають цілеспрямований характер і є спробою позбавити цивільне населення електроенергії, тепла, води, зв’язку та медичної допомоги. Такі дії мають ознаки геноциду, відповідно до думки правників, дослідників та правозахисників.
До ознак геноцидної політики належать: публічні заклики до знищення українців, обстріли систем життєзабезпечення, переслідування громадян із проукраїнською позицією на тимчасово окупованих територіях, депортація дітей до росії, знищення української культури, освіти та історичних артефактів.
Конвенція ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, прийнята у 1948 році, визначає такі дії як злочини, спрямовані на фізичне або культурне знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи. Учасники Конвенції, серед яких 149 країн, зобов’язані запобігати таким злочинам і карати винних як у воєнний, так і в мирний час.
Варто зазначити, що керівництво росії продовжує заперечувати факти навмисних ударів по цивільній інфраструктурі, попри численні докази руйнування лікарень, шкіл, об’єктів енергетики та загибелі мирних мешканців внаслідок атак.
