росія здійснює понад 11 тисяч атак FPV-дронами, зростає число подвійних ударів по рятувальниках і медиках

|
росія здійснює понад 11 тисяч атак FPV-дронами, зростає число подвійних ударів по рятувальниках і медиках

Правоохоронні органи України задокументували понад 11 тисяч атак дронами малого радіусу дії з боку російської федерації. Як повідомляє Офіс генерального прокурора, агресор дедалі частіше використовує безпілотники, зокрема FPV-дрони, не лише для бойових дій, а й як засіб цілеспрямованого терору проти цивільного населення.

Про це розповідає KURAZH

Цілеспрямовані атаки на цивільну інфраструктуру та екстрені служби

Під ударами дронів опиняються житлові квартали, громадський транспорт, об’єкти критичної інфраструктури, лікарні, а також місця скупчення людей. Особливо небезпечною стала практика атак на працівників екстрених служб – рятувальників, медиків і поліцейських – під час ліквідації наслідків попередніх ударів. Офіс генерального прокурора кваліфікує ці дії як грубе порушення міжнародного гуманітарного права, що підпадає під визначення воєнних злочинів.

У 2024 році було зафіксовано 2 427 ударів дронами, у 2025 році ця цифра збільшилася до 6 771, а лише за перші чотири місяці 2026 року зареєстровано ще 2 010 кримінальних проваджень за фактами застосування безпілотників.

«Безпілотні літальні апарати, зокрема FPV-дрони, Росія дедалі частіше використовує не як засіб ведення бою, а як інструмент цілеспрямованого терору проти цивільного населення».

Офіс генпрокурора звертає увагу на системність і організованість таких злочинних дій: зростає кількість прицільних ударів по людях у відкритому просторі, на транспортних зупинках, біля будинків, а також фіксуються повторні атаки після прибуття рятувальників на місце трагедії. Цивільний транспорт, що не має військового призначення, також стає ціллю.

Подвійні удари: небезпека для рятувальників та медиків

Окремою загрозою стали так звані «подвійні» удари. російські військові свідомо атакують місця, куди прибувають екстрені служби для надання допомоги та евакуації постраждалих. На сьогодні зареєстровано 34 кримінальні провадження щодо атак на працівників екстрених служб під час виконання обов’язків: 9 випадків стосуються рятувальників ДСНС, ще 25 – медичних працівників.

Унаслідок цих атак поранення отримали 52 медики, з яких троє загинули, а також 20 рятувальників. Також задокументовано 95 кримінальних проваджень щодо атак на поліцейських – постраждали 167 правоохоронців, четверо з них загинули. Атаки відбувалися як під час евакуацій, так і під час патрулювання населених пунктів.

Внаслідок ударів дронів було пошкоджено 52 одиниці спеціалізованого транспорту, 44 автомобілі екстреної медичної допомоги та 8 пожежно-рятувальних машин.

Правоохоронці спостерігають чітку тенденцію до зростання інтенсивності атак. Якщо на початку повномасштабного вторгнення це були поодинокі випадки, то у 2024–2026 роках застосування дронів стало масовим – подекуди реєструється до 45–50 нових кримінальних проваджень на добу.

росія також змінює тактику атак, дедалі частіше використовуючи FPV-дрони з дистанційним скиданням боєприпасів та дрони на оптоволокні, які складніше виявити та подавити засобами радіоелектронної боротьби.

Найбільш показова ситуація спостерігається на звільненій частині Херсонщини – тут зафіксовано 5 303 кримінальних провадження щодо атак дронами на цивільну інфраструктуру. Загинуло 287 мирних мешканців, серед яких є діти, ще 2 549 людей дістали поранення.

Окрім ударних дронів, російська армія застосовує також ракети, авіабомби та реактивні системи залпового вогню для атак на українські міста та критичну інфраструктуру в усіх регіонах країни. Українська влада та міжнародні організації наголошують, що ці удари мають цілеспрямований характер і кваліфікуються як воєнні злочини російської федерації.

Такі дії, як обстріли систем життєзабезпечення, лікарень, об’єктів енергетики, транспорту, а також цілеспрямовані атаки на цивільне населення та дітей, мають ознаки геноцидних злочинів. Під час широкомасштабної війни росія систематично вчиняє всі види злочинів, що можуть підпадати під визначення геноциду – від масових вбивств і поранень до депортації дітей та переслідування людей із проукраїнською позицією.

За міжнародним правом, зокрема Конвенцією про запобігання злочину геноциду та покарання за нього 1948 року, такі дії вважаються геноцидом і мають каратися на найвищому рівні.