Вищий антикорупційний суд частково задовольнив клопотання захисту голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка, якого підозрюють у незаконному збагаченні на понад 70 мільйонів гривень та декларуванні недостовірної інформації. Розмір застави для посадовця зменшили з 30 до 25 мільйонів гривень, проте дозвіл на виїзд за кордон у службових справах залишився без змін — відмовлено.
Про це розповідає KURAZH
Аргументи сторін щодо зміни запобіжного заходу
Адвокат Павла Кириленка, Володимир Лисенко, звернувся до суду із проханням зменшити суму застави до трьох мільйонів гривень та повернути Кириленку закордонний паспорт для участі у міжнародних відрядженнях. Захисник пояснив це тим, що компанія «Керамет», яка ще в серпні 2024 року внесла заставу за посадовця, наразі просить повернути кошти через необхідність розрахунків з кредиторами в Україні та за кордоном.
«Внесення цієї суми коштів здійснювалося компанією з розрахунку на її повернення з часом, під час планування своєї господарської діяльності. У зв’язку зі спливом тривалого часу з (моменту – ред.) внесення застави і настанням термінів розрахунків із кредиторами як в Україні, так і за кордоном, компанія просить повернути кошти або ініціювати перед Вищим антикорупційним судом питання про зменшення розміру застави і повернення внесених коштів», – повідомив адвокат Лисенко.
Лисенко також наголосив, що Павло Кириленко перебуває у складі української делегації на переговорах щодо вступу до ЄС і мав би представляти країну на «Тижні конкуренції» ОЕСР у червні 2025 року, де вирішуватиметься питання про статус асоційованого членства України в цій організації. Відсутність Кириленка, за словами захисту, може негативно вплинути на відстоювання інтересів держави.
Павло Кириленко підкреслив, що з листопада 2024 року по травень 2025 року змушений був пропустити понад п’ять службових відряджень через дію обмежень.
Позиція обвинувачення та рішення суду
Прокурорка САП Валентина Гребенюк заперечила проти задоволення клопотання, зазначивши, що чинне законодавство не передбачає повернення застави за бажанням компанії, яка її внесла, а сторони попереджають про ризик втрати коштів у разі невиконання підозрюваним своїх зобов’язань. Вона також зауважила, що за співпрацю з міжнародними організаціями відповідають не лише голова АМКУ, а й його заступники, згідно із законом.
У матеріалах справи зазначено, що заставу за Кириленка внесено компанією «Керамет», кінцевим бенефіціаром якої є бізнесмен Едуард Мкртчан. Журналісти з’ясували, що ця компанія, а також інші структури Мкртчана, беруть участь у державних закупівлях, правила проведення яких контролює АМКУ. Наразі комітет розглядає справу щодо однієї з фірм Мкртчана через можливі порушення конкуренції.
Під час судового засідання Павло Кириленко підтвердив, що не знав компанію, яка внесла за нього заставу, але знайомий з Едуардом Мкртчаном. Він також відмовився відповідати на питання журналістів щодо того, чи просив Мкртчана внести заставу.
Суддя Володимир Воронько прийняв рішення зменшити розмір застави до 25 мільйонів гривень, однак прохання про дозвіл на виїзд за кордон залишив без задоволення.
Нагадаємо, у березні 2024 року журналісти опублікували розслідування, у якому йдеться про придбання родиною Кириленка нерухомості на понад 70 мільйонів гривень за відсутності офіційних доходів. Це стало підставою для відкриття кримінального провадження детективами НАБУ, а згодом — оголошення підозри у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні.
