Відомий шедевр Вінсента Ван Гога «Зоряна ніч» став несподіваним джерелом натхнення для сучасних фізиків. Її знамениті спіральні мотиви, що зачаровують глядачів уже понад століття, допомогли дослідникам зробити прорив у розумінні квантових явищ, зокрема турбулентності та нестабільності у квантових рідинах.
Про це розповідає KURAZH
Нове відкриття у квантовій рідині
Група науковців здійснила експеримент з багатокомпонентним конденсатом Бозе-Ейнштейна на основі літію, охолодженим до температур, близьких до абсолютного нуля. У цій надхолодній квантовій рідині на межах потоків з різною швидкістю сформувалися особливі вихори, що нагадують серпоподібні фігури з «Зоряної ночі». Дослідники надали цим вихорам назву дробових скирміонів (EFS) — нового типу топологічних дефектів із внутрішньою структурою, що раніше не спостерігалися в реальних системах.
Практичне значення для майбутніх технологій
Значущим кроком стало виявлення квантової нестабільності Кельвіна-Гельмгольца (KHI) у реальному експерименті. До цього часу подібні явища залишалися лише в теорії, а тепер вчені вперше отримали можливість їх безпосереднього спостереження.
«Це відкриття пов’язує шедевр живопису з явищами квантової турбулентності та нестабільності, які раніше лише теоретично припускали».
Науковці прогнозують, що ці результати можуть відіграти ключову роль у розвитку спинтроніки — напрямку, пов’язаного з керуванням спіном електронів. Це, у свою чергу, відкриває перспективи для створення новітніх пристроїв зберігання інформації та розробки ефективніших квантових матеріалів. Глибше розуміння квантової турбулентності та нестабільності сприятиме подальшому прогресу у квантових технологіях майбутнього.
