Європейська комісія підготувала детальний документ з трьома можливими сценаріями застосування статті 42.7 Договору про Європейський Союз, яка є європейським аналогом статті 5 НАТО щодо колективної оборони. Про це повідомила Кая Каллас, яка очолює європейську дипломатію, перед початком засідання Ради ЄС у Брюсселі.
Про це розповідає KURAZH
Три сценарії реагування ЄС на безпекові загрози
За словами Каллас, перший сценарій передбачає одночасний напад на країну, яка є членом НАТО, що призведе до активації як євросоюзівської, так і натовської статей про колективний захист. Другий сценарій стосується агресії проти держави-члена ЄС, яка не входить до НАТО – у такому випадку застосовується виключно стаття 42.7. Третій сценарій включає гібридні атаки, які не дотягують до порогу активації статті 5 НАТО, але можуть вимагати реагування з боку ЄС.
«Ми не говоримо публічно про ці навчання, тому що вони демонструють наші прогалини. Саме в цьому й була мета навчань – зрозуміти, де нам потрібно бути більш конкретними: хто що робить, хто і що може запитувати у Комісії, що може робити Європейська служба зовнішніх дій і що можуть робити держави-члени», – пояснила Каллас, додавши, що стаття є «дуже широкою та доволі нечіткою» і потребує деталізації.
Федеральна міністерка оборони Австрії Клаудія Таннер підтримала такий підхід і наголосила, що в разі виникнення різних сценаріїв можуть бути залучені такі структури, як SATCEN чи Frontex.
Досі єдиним випадком застосування статті 42.7 став теракт у паризькому концертному залі «Батаклан» у 2015 році: Австрія тоді направила своїх військових до Малі, звільнивши французькі сили для операцій усередині країни, нагадала Клаудія Таннер.
Підготовка ЄС до надзвичайних ситуацій і співпраця з НАТО
Міністр оборони Швеції Пол Йонсон підтримав поглиблення дискусії щодо статті 42.7. Він повідомив, що обговорював із єврокомісаром з оборони Кубілюсом ідею створення чіткого «посібника», який би визначав дії ЄС у випадку небезпечних ситуацій.
Йонсон наголосив на потребі підготувати Євросоюз до ситуації, коли одна з держав-членів стане жертвою збройної агресії. Це стосується і планів цивільної готовності, і визначення ролі Frontex та інших цивільних ресурсів у кризових ситуаціях, а також підвищення стійкості всього ЄС до викликів безпеці.
Він також чітко зазначив, що активізація статті 42.7 не повинна розглядатися як альтернатива НАТО: «Це доповнення, а не заміна НАТО», – підкреслив Йонсон, додавши, що не бачить підстав для побоювань щодо можливого віддалення США від Європи.
Міністр оборони Швеції вважає, що стаття 42.7 може покращити цивільну готовність та стійкість Європи, тоді як саме НАТО залишається головною структурою з необхідними командними та оборонними можливостями. Щодо ідеї створення окремої армії ЄС, яку просувають деякі країни, Йонсон зауважив, що такі ініціативи лунають вже багато років, але конкретних кроків для створення спільної європейської армії досі немає.
Дискусія навколо статті 42.7 відбувається на фоні ширших обговорень про оборонну самостійність Європи. Міністр оборони Естонії Ханно Певкур наголосив на важливості чіткого розмежування ролей між НАТО та ЄС у системі колективної безпеки: військове планування та його реалізація – це прерогатива Альянсу, тоді як ЄС має зміцнювати потенціал держав-членів і допомагати їм ставати потужнішими у військовій сфері.
Певкур закликав європейців бути впевненішими у власних силах і підкреслив, що ЄС має понад 500 мільйонів населення та ВВП близько 25 трильйонів євро, що значно перевищує аналогічні показники росії. Він запевнив, що в разі потреби Європа готова самостійно захищати себе, а оборонні витрати країн ЄС вже наближаються до пів трильйона євро.
Першу симуляцію дій у разі нападу на одну з країн-членів ЄС дипломати провели 4 травня, під час засідання політично-безпекового комітету. В межах тренувань були відпрацьовані кризові сценарії із застосуванням статті 42.7 Договору про ЄС.
