Міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив про роботу енергетичного штабу після чергової масштабної атаки російської федерації на українську енергосистему в ніч на 26 лютого. За підсумками засідання було заслухано звіти відповідних служб щодо ліквідації наслідків обстрілів енергетичної інфраструктури.
Про це розповідає KURAZH
Обмеження в енергосистемі та міжнародна підтримка
Внаслідок ракетних ударів росії сталося аварійне відключення кількох високовольтних ліній, що призвело до необхідності знизити потужність атомної генерації для балансування енергосистеми. Як повідомив Шмигаль, для стабілізації ситуації компанія «Укренерго» була змушена впровадити додаткові графіки обмежень у дефіцитних регіонах країни.
«На жаль, внаслідок обстрілів сьогодні мали аварійне відключення декількох високовольтних ліній. Для балансування системи довелося вимушено зменшити потужність атомної генерації. Крім того, «Укренерго» ввело додаткові графіки обмежень по всій «дефіцитній» частині енергосистеми», – заявив Шмигаль.
Також міністр поінформував, що в межах домовленостей, досягнутих на міністерській зустрічі в Парижі, українські фахівці відвідають Словаччину, Австрію та Хорватію для інспекції обладнання, що може бути надане з виведених з експлуатації ТЕЦ. Окрім цього, Україна найближчим часом очікує отримати від партнерів понад 23 мільйони євро у Фонд підтримки енергетики.
Масштаби удару та масштаби руйнувань
В ніч на 26 лютого росія спрямувала по території України комплексний повітряний удар. Було застосовано дві протикорабельні ракети «Циркон», 11 балістичних ракет «Іскандер-М»/С-400, 24 крилаті ракети Х-101, дві керовані авіаційні ракети Х-69 та 420 дронів-камікадзе. Повітряні сили України звітували про збиття 32 ракет і 374 безпілотників.
Внаслідок обстрілів постраждали мешканці Харківської та Кіровоградської областей, а також Запоріжжя та Кривого Рогу. На територіях Полтавської та Одеської областей зафіксовано пошкодження об’єктів енергетичної інфраструктури. російські війська систематично атакують українські міста та об’єкти цивільної інфраструктури різними видами озброєння, зокрема ударними дронами, ракетами, авіаційними бомбами та реактивними системами залпового вогню.
Українські та міжнародні організації розцінюють ці удари як воєнні злочини російської федерації, які мають цілеспрямований характер. Обстріли систем життєзабезпечення, медичних закладів, енергетичних об’єктів, а також позбавлення людей базових благ, таких як електрика, тепло, вода, зв’язок та медична допомога, мають ознаки геноцидних дій. Експерти та правозахисники вважають, що під час війни росія здійснює всі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду.
Окрім знищення об’єктів інфраструктури, російські офіційні особи неодноразово публічно заявляли про наміри знищити українську націю та ідентичність, а також здійснювали переслідування, депортацію дітей, знищення культурної спадщини та зміну освітньої політики на окупованих територіях.
Конвенція ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена у 1948 році, визначає геноцид як дії з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу, і зобов’язує країни-учасниці запобігати таким злочинам та карати винних незалежно від часу скоєння – у воєнний чи мирний період.
Керівництво росії, попри докази та численні свідчення, заперечує цілеспрямовані удари по цивільній інфраструктурі та загибель мирних жителів унаслідок дій власної армії на території України.
