Після майже чотирнадцяти років досліджень у складних умовах навколоземного простору, зонд Van Allen Probe A завершив свою місію. NASA офіційно повідомила, що 11 березня 2026 року о 6:37 за східним часом космічний апарат масою 600 кг увійшов у щільні шари земної атмосфери та припинив існування. Завершення місії було ретельно спланованим і не стало наслідком аварії, адже головною метою було отримання унікальних даних про взаємодію Землі та Сонця.
Про це розповідає KURAZH
Останній політ: як це відбулося
За інформацією Космічних сил США, Van Allen Probe A увійшов в атмосферу над Тихим океаном поблизу 2° південної широти та 255,3° східної довготи. Майже вся конструкція зонда зруйнувалася через інтенсивне тертя, хоча вчені не виключають, що окремі тугоплавкі деталі могли досягти поверхні океану. Водночас, враховуючи безлюдність району падіння, ймовірність нанесення шкоди живим організмам була мінімальною.
“Це не була помилка чи аварія — це логічний та заздалегідь спланований фінал місії, яка змінила наше розуміння того, як Земля взаємодіє із Сонцем”.
Внесок місії Van Allen Probes у науку
Запущена у серпні 2012 року під назвою Radiation Belt Storm Probes (RBSP), місія Van Allen Probes була зосереджена на дослідженні радіаційних поясів Ван Аллена — величезних зон із зарядженими частинками, що утримуються магнітним полем нашої планети. На відміну від більшості супутників, які намагаються пролетіти ці райони максимально швидко, зонди Van Allen були спеціально розроблені для тривалого перебування у цих складних умовах, щоб дослідити їх зсередини.
Протягом роботи апарати допомогли виявити тимчасовий третій радіаційний пояс та визначити, як сонячні бурі змінюють структуру навколоземного простору. Отримані дані стали ключовими для безпеки сучасної технологічної інфраструктури — від систем навігації GPS до забезпечення захисту астронавтів на орбіті. Без результатів цієї місії прогнозування космічної погоди залишалося б на примітивному рівні.
Завершення місії та майбутнє досліджень
Активна частина місії завершилася ще у 2019 році, коли у зонда закінчилося паливо для маневрування. Однак останні резерви були використані для переведення апарата на орбіту, яка гарантувала його природне згорання в атмосфері протягом наступних 15 років. Такий підхід є частиною політики NASA щодо зменшення кількості космічного сміття та захисту інших супутників.
Цікаво, що другий зонд місії, Van Allen Probe B, ще перебуває на орбіті. За розрахунками фахівців, його вхід в атмосферу очікується не раніше 2030 року, і до того часу він залишатиметься символом успішних геліофізичних досліджень.
Поки одні місії добігають кінця, NASA готується до нових звершень. Зокрема, вже затверджено запуск Artemis II — амбітного польоту до Місяця, що знаменує початок нової епохи досліджень космосу.
