Багато батьків починають хвилюватися, коли помічають, що їхня дитина вигадує історії або не говорить правду. Однак, дитяча брехня є природним етапом розвитку, що свідчить про формування у дитини креативного мислення та соціальних навичок.
Про це розповідає KURAZH
Замість того, щоб карати за такі прояви, важливо правильно на них реагувати та використовувати їх для виховання та розвитку дитини.
Як реагувати на дитячу брехню
Одного разу, коли я був у гостях, до мене підбіг хлопчик, онук господарів будинку, і почав швидко щось розповідати, тримаючи в руках іграшкову машинку. Мати хлопчика підійшла, вибачилась і забрала його, тоді як бабуся й дідусь зауважили: «Не заважай дорослим розмовляти, помовч».
Я помітив, як в очах хлопчика з’явився сум, коли його різко обірвали. Він просто хотів поділитися чимось важливим для себе, показати свою улюблену іграшку і знайти співрозмовника. Діти дуже чутливо реагують на відношення дорослих до їхніх спроб спілкування. Якщо їх постійно обривають і не дають висловитися, вони можуть замкнутися в собі або шукати уваги у сторонніх.
Факт, що хлопчик звернувся до мене, а не до своїх бабусі й дідуся, вказує на те, що дорослі в родині його не слухають.
Правила для батьків
Батькам та дідусю з бабусею слід змінити своє ставлення до дитини. Важливо знайти час для спілкування з нею на рівних. Запам’ятайте кілька правил для дітей, які схильні до фантазування:
- Пояснюйте дітям, а не карайте їх за брехню. Якщо дитина бреше, не бійтеся цього. Приєднайтеся до її фантазій, доведіть їх до логічного завершення, а потім запитайте: «А що тепер будемо робити?» Так ви навчите дитину передбачати наслідки її брехні.
- Викривайте брехню дитини, але без підвищення голосу і без гніву. Ніколи не бийте дитину. Поясніть, що завжди знайдеться той, хто виявить брехню і може за це серйозно покарати.
- Поясніть дитині, що брехня — це не вирішення проблеми, а лише тимчасове відтермінування, і покарання все одно настигне. Наводьте зрозумілі приклади, такі як персонажі Незнайко, Том Соєр, Дюймовочка або Аліса в країні чудес.
Дитяча брехня може бути показником розвитку інтелекту. Якщо дитина починає брехати, це означає, що з нею все гаразд, і її інтелект розвивається.