Багато людей помічали, що перед тим, як потяг вирушає зі станції, він спочатку відкочується назад, а лише потім починає рухатися вперед. Цей процес супроводжується звуками дзвону підставок для склянок і незручностями для пасажирів на верхніх полицях, як повідомляє KURAZH.
Про це розповідає KURAZH
Причини зворотного руху потяга
Цікаво, що у пасажирських потягах цей зворотний поштовх відчувається значно менше, а подекуди його взагалі немає. Натомість, у товарних потягах цей ефект може бути досить помітним.
Багато хто вважає, що потяг відкочується через те, що машиніст просто відпускає гальма. Проте, це не зовсім так. Насправді, машиніст спеціально запускає зворотний рух, а лише потім рухається вперед. Розглянемо, чому це так важливо.
Будова зчеплення та його роль
По-перше, варто згадати про конструкцію зчеплень вагонів. Хоча існують різні типи зчеплень, їх об’єднує наявність невеликого люфту, що забезпечує певну свободу в переміщенні.
Коли потяг зупиняється на станції, всі зчеплення перебувають у напрузі, ніби натягнуті. Коли потяг починає рушати, йому потрібно одночасно зрушити всі вагони. У випадку пасажирських потягів це можливо, оскільки вагонів зазвичай не дуже багато і вони не такі важкі. Однак, у товарних потягах, де загальна вага значно більша, локомотиву складно зрушити їх усіх одночасно, що може призвести до занадто великого навантаження.
Крім того, важливо пам’ятати, що сила тертя спокою є більшою, ніж сила тертя кочення. Уявіть собі, яку величезну силу потрібно подолати, аби зрушити з місця весь потяг одночасно. У такій ситуації колеса локомотива почнуть ковзати.
З метою зменшення напруги у зчепленні, машиніст спочатку здає назад, що дозволяє зчепленням стиснутися. Після цього потяг може рухатися вперед. Таким чином, локомотиву вже не потрібно тягнути всі вагони разом: спочатку зрушує з місця сам, потім перший вагон, другий, третій і так далі. Всі вагони починають рухатися не одночасно, а по черзі, що значно полегшує процес розгону, навіть для локомотива з довгою та важкою низкою вагонів за собою.
Цю суто залізничну задачу можна порівняти з питаннями, що виникають на олімпіадах з фізики, які мали місце в 90-х. Завдяки таким прикладам, як цей, діти та дорослі розуміють, чому важливо вивчати фізику і яке її практичне застосування в реальному житті.
