Зображення ковбоїв із револьверами, що знаходяться у кобурі рукояткою вперед, стало класичним для вестернів та численних романтизованих історій про Дикий Захід. Проте, справжні причини такого носіння зброї мають глибоке історичне підґрунтя та пояснюються особливостями бойової тактики XIX століття.
Про це розповідає KURAZH
Історичні витоки незвичайної техніки
У період Громадянської війни в США револьвер для кавалеристів відігравав додаткову роль на відміну від шаблі, яка залишалася головною зброєю. Офіцери встановлювали кобуру для револьвера на правому боці пояса, але при цьому рукоятка була повернута вперед. Така позиція дозволяла швидко вихопити зброю лівою рукою під час руху на коні, адже для цього потрібно було просто провести ліву руку через корпус тіла, що значно зменшувало час на реакцію порівняно з класичним носінням кобури.
Офіцери відмічали, що розміщення кобури рукояткою вперед було ще й зручним у положенні сидячи, особливо на сідлі. Саме тому кавалеристів спеціально навчали вправно володіти шаблею правою рукою, а револьвером — лівою.
Кавалерійське вихоплювання та легендарні стрільці
Згодом, після війни, найвправніші військові перейняли цю техніку та вдосконалили її, створивши метод швидкісного вихоплення револьвера з перевернутої кобури, відомий як Cavalry/Twist draw. Суть техніки полягала в тому, що стрілець, використовуючи обертовий рух руки, міг блискавично витягти зброю з кобури та відразу бути готовим до стрільби.
Серед відомих прихильників такого методу був і легендарний Дикий Білл Хікок, який носив одразу два револьвери, розміщених рукоятками вперед. Сам Хікок підкреслював, що завдяки цьому способу міг вихоплювати зброю зі значно більшою швидкістю, ніж його супротивники:
«Дикий Білл Хікок користувався технікою “кавалерійського вихоплювання” і носив два револьвери на поясі рукоятками вперед. Хікок стверджував, що цей спосіб дозволяє йому вихоплювати револьвери з кобури зворотним хватом і здійснювати постріл вдвічі швидше будь-якого іншого стрільця».
Біографія Хікока підтверджує, що він був одним із найвлучніших стрільців свого часу, встигнувши прославитися як під час військової служби, так і в мирному житті — на дуелях, у гральних залах та під час виконання обов’язків маршала.
Таким чином, звичка носити револьвер у перевернутій кобурі була не лише даниною моді чи сценічному ефекту, а мала практичне значення, доведене роками бойового досвіду й численними сутичками як у лавах армії, так і на просторах Дикого Заходу. Перевернута кобура слугувала зручністю для швидкого вихоплення зброї лівою рукою, а пізніше саме ця особливість стала візитною карткою найнебезпечніших стрільців епохи.
