У мережі набуло популярності відео, яке демонструє, як вчені «подивилися через мозок кішки її очима». На ньому зображена кішка, що має датчики на голові, а на моніторі миготить нечітке зображення, яке нібито являє собою те, що бачить сама кішка. Цікаво, що людське обличчя на екрані «перетворюється» на котячу морду. Це викликало питання: чи бачать пухнасті створіння нас, людей, як великих котів?
Про це розповідає KURAZH
«На підставі цього експерименту і сформувалася думка, що коти бачать нас як собі подібних».
Дослідження, яке відбулося у 1999 році, дійсно підтвердило цю ідею. Вчені реєстрували електричну активність клітин таламуса — частини мозку, що отримує сигнали від нервових закінчень у котячих очах. Використовуючи техніку лінійного декодування, експериментатори змогли перевести імпульси клітин на монітор у реальному часі. Проте варто зазначити, що результат виглядав доволі примітивно — зображення було чорно-білим і піксельним.
Вихідна картинка на комп’ютері справді нагадувала те, що могло б бачити котяче око, але далі розвиток технологій не пішов. У 25 років після цієї події, незважаючи на всі досягнення, можливості комп’ютерної техніки досі не дозволяють «знімати» те, що бачить кішка, в реальному часі.
Зір котів: особливості та переваги
Коти, за оцінками, мають обмежену дальність зору. Вони не можуть добре розглядати об’єкти на великій відстані, проте здатні зосереджувати зір на предметах поруч, що нагадує ефект розмиття фону на камерах. Ці тварини можуть розрізняти кольори, зокрема синій, зелений, жовтий і сірий, з особливою чутливістю до відтінків сірого, адже там, де люди бачать лише один відтінок, коти розрізняють до 25! Ця особливість допомагає їм у ночі, коли все навколо стає сірим.
Крім того, завдяки шару світловідбивних клітин у їхніх очах, коти мають додаткове підсвічування в темряві. Це дозволяє їм бачити вночі набагато краще, ніж людям. З офтальмологічної точки зору, коти бачать нас подібно до того, як ми бачимо один одного, хоч і не завжди розрізняють риси обличчя так чітко.
Спілкування котів з людьми
Цікаво, що коти реагують на нас по-іншому, ніж на своїх побратимів. Вони сприймають нас не як рівних, а як опікунів і покровителів. Це можна зрозуміти за їхньою манерою спілкування: коти зазвичай використовують мову тіла і запахи для спілкування між собою, а з людьми вони обирають голос — характерне нявкання. Таким чином, вони намагаються адаптуватися до нашого стилю спілкування.
