Власники домашніх кішок часто замислюються, чи необхідно регулярно проводити дегельмінтизацію улюбленця, якщо тварина ніколи не виходить на вулицю. Ветеринарні лікарі наголошують: навіть у таких випадках профілактика паразитів залишається обов’язковою.
Про це розповідає KURAZH
Які види гельмінтів загрожують домашнім кішкам
Кішки можуть бути заражені різними типами гельмінтів, зокрема круглими (нематоди, аскариди, анкілостоми) і плоскими червами (трематоди, цестоди, стьожаки, ціп’яки). Найчастіше зустрічаються аскариди, які можуть виростати до 5 сантиметрів і мешкають переважно в тонкому кишечнику тварини. Велика кількість паразитів призводить до кишкової непрохідності та інтоксикації, що становить серйозну загрозу для здоров’я кішки.
Як домашня кішка може заразитися гельмінтами
- Ектопаразити (наприклад, блохи) часто є переносниками яєць гельмінтів. Навіть якщо кішка не виходить на вулицю, блохи можуть потрапити до квартири через під’їзд або з іншими тваринами. Відомо, що під час вилизування своєї шерсті кішка може з’їсти блоху-переносника.
- Сире м’ясо чи риба. Якщо у раціоні тварини присутні термічно необроблені продукти, зростає ризик зараження яйцями гельмінтів, які можуть зберігатися у сирих продуктах.
- Контакт із вуличним взуттям чи одягом. Яйця паразитів легко потрапляють до помешкання на підошвах взуття чи одязі господарів і стають джерелом зараження для кішки.
- Інші домашні тварини. Якщо вдома проживає декілька тварин, наприклад, собака, яка гуляє на вулиці, вона може принести паразитів і передати їх кішці.
- Зараження від матері. Деякі кошенята заражаються гельмінтами ще з перших тижнів життя під час годування від матері, навіть якщо потім все життя живуть у квартирі.
“Продукти їхньої життєдіяльності дуже токсичні для кішок, тому відсутність своєчасної дегельмінтизації може стати небезпечним для життя вихованця”.
Коли і як проводити дегельмінтизацію
Ветеринари рекомендують проводити дегельмінтизацію кішок регулярно — раз на три місяці. Це оптимальний інтервал, який допомагає знищити паразитів на різних стадіях розвитку. Поширена помилка — вважати, що глистогінні препарати сильно шкодять печінці. Насправді ризик виникає лише тоді, коли у тварини вже багато паразитів і їх масова загибель призводить до інтоксикації. Тому дегельмінтизацію не слід проводити ослабленим тваринам, а при підозрі на масове зараження краще проконсультуватися з ветеринаром для вибору безпечного підходу до лікування.
