Грижа міжхребцевого диска – це стан, коли внутрішня частина диска випинається за межі свого природного розташування внаслідок його пошкодження. Така патологія часто виникає через вікові зміни, спадкову схильність, травми, надлишкову масу тіла, тривале сидіння або неправильне підняття важких предметів.
Про це розповідає KURAZH
Ознаки та діагностика грижі хребта
У більшості випадків грижі не спричиняють явних симптомів і виявляються випадково під час проведення магнітно-резонансної томографії. Однак, якщо пошкоджений диск починає тиснути на нервові закінчення, у людини може з’явитися різкий біль у спині, відчуття оніміння чи слабкість у руках або ногах. У таких випадках важливо звернутися до невролога для встановлення діагнозу та визначення оптимальної тактики лікування.
Діагностика включає огляд спеціаліста, проведення МРТ, а за потреби – консультацію нейрохірурга.
Лікування та профілактика: коли потрібно хірургічне втручання
У 70–90% випадків грижу хребта можна вилікувати без операції. Для цього застосовують протизапальні засоби, міорелаксанти, лікувальну фізкультуру, а іноді – блокади. Оперативне втручання розглядається лише тоді, коли протягом 6–12 тижнів не відбувається покращення або виникають серйозні ускладнення, такі як посилення м’язової слабкості чи проблеми з роботою сечового міхура та кишечника.
«Більшість гриж протікають безсимптомно і виявляються випадково на МРТ. Проблеми виникають, коли диск здавлює нерв: з’являється «стріляючий» біль у спині, оніміння чи слабкість у кінцівках. У таких випадках потрібна консультація невролога».
Для профілактики розвитку грижі хребта важливо дотримуватися декількох рекомендацій: піднімати важкі предмети, згинаючи ноги, а не спину, регулярно зміцнювати м’язи спини й живота за допомогою плавання чи пілатесу, уникати тривалого перебування в одному положенні, робити розминки щогодини та контролювати масу тіла.
Дотримання цих порад допоможе зберегти здоров’я спини та уникнути необхідності хірургічного лікування.
