Журналісти з’ясували, хто оплатив заставу у 40 мільйонів гривень (еквівалент 1 мільйону доларів) за виконавчого директора з фізичного захисту та безпеки «Енергоатома» Дмитра Басова, який є фігурантом масштабної корупційної справи «Мідас».
Про це розповідає KURAZH
Складові мільйонної застави: компанії та адвокати
Основна частина суми – 25 мільйонів гривень – надійшла від новоствореної київської фірми «Грін плюс компані», зареєстрованої лише два місяці тому зі статутним капіталом 75 тисяч гривень. Основною діяльністю компанії є оптова торгівля деревиною, будматеріалами та сантехнічним обладнанням. За вказаним у реєстрах телефоном відповіла жінка, яка відмовилась називати себе й заявила, що не знає ані компанії, ані її керівництва. Директорка компанії Марина Шевченко не брала слухавку на особистому номері.
Ще 10,3 мільйона гривень вніс адвокат Дмитра Басова Віталій Наум, а 4,7 мільйона – очолюване ним адвокатське об’єднання «Національна колегія адвокатів».
«Всі підтвердження є, у банк надали всі відповідні документи. Банк перевірив походження коштів, підтвердив. Це наші особисті кошти від прибутків, після сплати податків, ми працюємо «в білу». І все. Ми хотіли, щоб Дмитро Миколайович зустрів Різдво з родиною, так і сталося, учора він вийшов», – зазначив адвокат Наум.
Він також підкреслив, що добре знає Басова і переконаний, що той не планує ухилятися від слідства. За словами Наума, адвокати виступили гарантом перед слідством і судом, а після завершення справи кошти їм повернуть.
Хід розслідування та підозрювані у справі «Мідас»
За інформацією НАБУ та САП, Басов (кодове ім’я «Тенор») разом із Ігорем Миронюком («Рокет») управляли тіньовими процесами в злочинній організації, що отримувала неправомірну вигоду від контрагентів «Енергоатома». Суми хабарів складали від 10% до 15% контрактної вартості. За даними слідства, гроші легалізовувалися через бекофіс у центрі Києва, який, як стверджується, належав родині екснардепа та нинішнього сенатора рф Андрія Деркача. Через цей офіс пройшло близько 100 мільйонів доларів.
Усього у справі підозрюють вісьмох осіб. Серед них бізнесмен і співзасновник студії «Квартал-95» Тимур Міндіч («Карлсон»), Ігор Миронюк («Рокет»), Дмитро Басов («Тенор»), а також працівники так званого «бек-офісу»: Олександр Цукерман («Шугармен»), Ігор Фурсенко («Рьошик»), Леся Устименко, Людмила Зоріна. Пізніше до списку додали ексвіцепрем’єра Олексія Чернишова, який свою провину заперечує.
Підозрюваний Олександр Цукерман («Шугармен») відкинув звинувачення та пообіцяв повернутися в Україну. У листопаді 2025 року РНБО наклала санкції на Цукермана і Міндіча, обох оголошено в розшук. Тимур Міндіч заявив про масштабну медійну атаку проти нього і утримався від юридичних коментарів.
Суми застав для інших фігурантів також були значними. Фірма «Вангар» внесла 37 мільйонів гривень за Лесю Устименко і Людмилу Зоріну, а ще одна приватна компанія сплатила 95 мільйонів за Ігоря Фурсенка. Дві приватні особи надали понад 51 мільйон гривень застави за Олексія Чернишова. Найбільшу суму – 126 мільйонів – суд призначив Ігорю Миронюку, який і досі перебуває під вартою.
НАБУ повідомило, що перевірятиме походження коштів, внесених на заставу підозрюваних.
Обшуки та кадрові зміни в Офісі президента
У листопаді в голови Офісу президента Андрія Єрмака провели обшуки; сам Єрмак зазначив, що не виникало жодних перешкод для слідчих. Згодом президент Володимир Зеленський повідомив про заяву Єрмака на звільнення та подякував йому за представлення позиції України на переговорах. Єрмак зі свого боку висловив обурення інформаційною кампанією проти себе.