Багато хто не знає, що у легендарної акторки Мерилін Монро була рідна сестра — Берніс Бейкер. Сама Мерилін дізналася про її існування лише у 12-річному віці, коли отримала листа від матері.
Про це розповідає KURAZH
Дитинство та сімейна драма
Берніс Бейкер народилася у першій сім’ї Гледіс, матері майбутньої зірки. Дівчинка росла разом з братом та батьками, однак стосунки у родині були напруженими. Батько Джаспер Бейкер забрав дітей до рідного міста, заборонивши матері бачитися з ними. Так Гледіс втратила зв’язок із першими дітьми задовго до народження Норми Джин — майбутньої Мерилін Монро.
Після розриву Гледіс розпочала нове життя: працювала, вдруге вийшла заміж і народила дочку Норму Джин. Втім, шлюб швидко розпався, а мама опинилася у складній фінансовій та психологічній ситуації. Вона неодноразово проходила лікування у психіатричних лікарнях, а Норма Джин майже все дитинство провела у дитбудинках та прийомних родинах, змінюючи їх понад десять разів до 16 років.
Відкриття сестринського зв’язку
Після чергової госпіталізації Гледіс вирішила написати листа старшій дочці Берніс, якій тоді було 19 років. Саме з цього листа Берніс дізналася, що у неї є молодша сестра Норма Джин. Це сталося, коли Нормі виповнилося 12 років.
Гледіс написала цей лист з Державної лікарні в Норволці, Каліфорнія. Лист був її спробою відновити зв’язок з першою дочкою і, можливо, знайти для Норми Джин хоч якусь родичку, яка могла б про неї подбати, враховуючи її власний стан.
Після листування із матір’ю Берніс наважилася написати сестрі, додавши до листа своє фото. Норма одразу відповіла, і між сестрами зав’язалося емоційне спілкування. Вони довго листувалися, побоюючись зіпсувати крихкий зв’язок зустріччю. Перший візит Норми до Берніс відбувся у 1944 році.
На той час Норма Джин вже працювала на заводі та була одружена з Джеймсом Догерті. Вона розповіла сестрі про своє бідне дитинство, поділившись спогадом: колись їй довелося спати у ящику, адже у них не було дитячого ліжка. Ця щирість глибоко зворушила Берніс.
Сестри підтримували зв’язок усе життя, писали листи та час від часу відвідували одна одну. Життя Берніс суттєво відрізнялося від долі її знаменитої сестри: вона мешкала у Кентуккі із чоловіком Парісом Міраклом і виховувала доньку Мону Рей Міракл. Її родинне життя стало для Мерилін «острівцем стабільності» на фоні хаотичної публічності й особистих випробувань.
У 1961 році, коли Мерилін перенесла серйозну операцію, Берніс була поруч. Ця зустріч стала останньою — через рік Мерилін Монро не стало. Берніс важко пережила втрату єдиної сестри.
У 1994 році Берніс разом із дочкою видала книгу «My Sister Marilyn: A Memoir of Marilyn Monroe», в якій показала Мерилін не лише як зірку, а як людину — сестру та тітку. У мемуарах вони спростували чимало міфів, що оточували ім’я Монро після її смерті.
Берніс ніколи не прагнула слави: працювала бухгалтером, інспектором, художником по костюмах. Вона обрала приватне життя, що дозволило їй знайти спокій та довголіття — Берніс Бейкер померла у 2014 році у віці 94 років. Її доля разюче контрастує із трагічно коротким життям її сестри, проте обидві вони залишили слід в історії.
