Кожна історична місцевість Києва має цікаве походження назви. Деякі топоніми сягають часів Київської Русі, а деякі утворилися всього пів століття тому, але вже встигли прижитися у народі.
Про походження історичних назв місцевостей Києва, розповідає KURAZH із посиланням на матеріал Styler.
Звідки походять назви місцевостей столиці
Багато історичних назв мають дуже логічне і просто походження. Люди називали місцевості залежно від того, де вони розташовані. Наприклад один із найелітніших районів Києва – Печерськ назвали так через те, що він знаходиться зовсім недалеко від печер. А от Подолом стародавні слов’яни називали місцевість під горою, або “по низу”, “по долу”, а на Виноградарі колись вирощували виноград, тому його так і назвали.
На Сирці колись виготовляли необпалену цеглу – сирець. А у районі Біличів було багато білої крейди, білих грибів та білок у лісах. Саме з цим пов’язують історичну назву цієї місцевості.
У козацькі часи на околиці Києва стояли курені – так і з’явилась Куренівка. А на Теремках були розташовані тереми знаті. Биківня отримала свою назву через те, що місцеві жителі замість коней впрягали у вози биків.
Топонім Оболонь пов’язують з італійською Болонью, яке позначає, що “на літо луки розливаються з безліччю озер”.
За переказами на місці Видубичів колись виплив на берег (“Видибай боже”) дерев’яний ідол Перуна, який скинули у Дніпро під час хрещення Русі.
А на місці Жулян у давнину було розташоване святилище слов’янської богині смерті – Желі, але на початку XX ст. один службовець імперської канцелярії переплутав букви у назві і так топонім набув нового варіанту.
Європейська площа середина 50 років ХХ ст (фото: Facebook.com/Старі фото Києва/Pavlo Shtefan)
Історики стверджують, що у часи Київської Русі Шулявка називалась Шелвів борок (невисокий лісок із галявинами), але через століття топонім трансформувався у Шулявку.
Пуща-Водиця походить від слова “пуща” – непрохідний ліс, і невеличкої річки Водиці, якої вже зараз нема. А район Осокорків так назвали, бо там росли дерева осокір. Березняки так називаються через березовий гай, який був у цій місцевості.
Вітряні Гори взяли свою назву від того, що розташовані на невеликих пагорбах, де часто дме сильний вітер.
На Солом’янці колись було багато хат із солом’яними дахами. У Бортничах жило багато майстрів, які займались бортництвом – збиранням у лісі меду диких бджіл з бортей.
Воскресенка отримала назву від церкви “Воскресіння Христового”, що на Подолі, якій належали ці землі. А назву Троєщина пов’язують з Троїцьким монастирем.
Топонім Китаїв утворився від давньослов’янського слова “кита” – “зв’язаний в пучок” сніп, а Корчувате – від слова “корч”.
Вид на Труханів острів 1966 рік (фото: Facebook.com/Старі фото Києва/Pavlo Shtefan)
Цікавим є походження топоніма Конча-Заспа. За твердженням дослідників, у цьому місці козаки вночі напали на сонне польське військо. Тоді польські вартові голосно кричали “Кінчай засипати”, щоб розбудити шляхту.
Подібну історію має і Голосіїво. За легендою, коли напали на Київ татари й поруйнували його, на цій місцевості сильно голосили жителі, оплакуючи полеглих родичів.
Згідно з легендою, місцевість Княжичі походить ще з княжих часів. Тут начебто мав палац Соловей Розбійник.
Берестейка походить від застарілого топоніма Берестя. А Дорогожичі від “Дороги жити” – тут розташовувались маєтки вельмож. Берковець походить від ‘бірка’ – вівця, у цьому районі колись були монастирські пасовиська.
Татарка названа так у 60-ті роки XIX століття, бо на цій місцевості почали селитися татари.
Історичний центр Києва (фото: tvoemisto)
Деякі місцевості названі на честь річок
Головну вулицю країни назвали на честь річки Хрещатик, яка протікає якраз на околиці цієї місцевості. Зараз річку закрили у підземний колектор, а от колись вона була навіть доволі повноводною, весною навіть могла виходити з берегів.
Також місцевість Либідська походить від однойменної річки, так само як і Почайна. За версією дослідників, Дарниця також походить від назви річки. У деяких тюркських мовах поняття “річка” позначається словом “даріа”.
Район Нивки пов’язують із назвою річки, що протікала поблизу, та ж історія з Борщагівкою.
Деякі назви походять від власних імен
У столиці також багато назв місцевостей, пов’язаних з власними іменами. Наприклад, Лук’янівка назвала на честь діда Лук’яна, який там жив. Деміївка пов’язана з купцем Демієм. Чоколівка походить від прізвища власника друкарні Чоколова. Протасів Яр – від місцевого селянина Протаса, який володів цими землями. Караваєві Дачі – від хірурга В.А. Караваєва, який мав дачі на цій території.
Труханів острів також отримав назву від власного імені. За переказами дружина князя Святополка Ізяславовича, яка була дочкою половецького хана Тугоркана (Тугорхана), мала літню резиденції на цьому острові.
Святошин походить від імені Чернігівського князя Святослава Давидовича, бо ці землі були його вотчиною і дісталися йому у спадок. У старості він став ченцем і в народі його прозвали Святоша.
Пуща-Водиця в середині минулого століття (скриншот)