Удень 25 квітня російські війська знову атакували Дніпро, внаслідок чого було пошкоджено житловий будинок. Про це повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа. За його інформацією, в результаті удару постраждало семеро осіб.
Про це розповідає KURAZH
«Семеро людей дістали поранень», – зазначив голова ОВА.
Пізніше Олександр Ганжа уточнив, що внаслідок цього обстрілу загинула одна людина. За його словами, постраждав багатоповерховий будинок, причому удару було завдано по тому ж житловому кварталу, який російські сили атакували й у ніч на 25 квітня.
Наслідки нічної атаки: руйнування й жертви
У ніч проти 25 квітня Дніпро також зазнав масованої ракетно-дронової атаки. Внаслідок цього в місті виникли пожежі, були пошкоджені промислові підприємства, частково зруйнована чотириповерхівка, а ще кілька багатоквартирних та приватних будинків зазнали значних пошкоджень. За попередніми даними, тоді постраждало 27 осіб і загинуло четверо людей. Раніше повідомлялося про 14 поранених, серед яких була дитина.
Російські удари по цивільній інфраструктурі: правова оцінка
Російські військові регулярно здійснюють атаки на українські міста й об’єкти цивільної інфраструктури, використовуючи різні типи озброєння: ударні безпілотники, ракети, авіабомби та реактивні системи залпового вогню. Українська влада та міжнародні організації кваліфікують ці дії як воєнні злочини російської федерації, наголошуючи на їхньому цілеспрямованому характері.
Обстріли систем життєзабезпечення – електропостачання, тепла, водопостачання, засобів зв’язку, медичних закладів – мають ознаки геноцидних дій. Експерти та правозахисники зазначають, що росія під час повномасштабної війни вчиняє злочини, які підпадають під визначення геноциду.
До таких дій належать: публічні заяви російських посадовців про відсутність української нації, заклики до її знищення, цілеспрямовані обстріли цивільної інфраструктури, переслідування та знищення людей із проукраїнською позицією, винищення інтелігенції, запровадження системи навчання для зміни ідентичності дітей на окупованих територіях, депортація дітей до росії, вилучення українських книжок із бібліотек, пограбування музеїв і викрадення артефактів, що свідчать про історію України.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, визначає геноцид як дії із наміром повністю або частково знищити певну національну, етнічну, расову чи релігійну групу. Серед ознак геноциду – вбивство членів групи, заподіяння їм тяжких ушкоджень, створення умов для знищення групи, запобігання дітонародженню, насильницька передача дітей та публічне підбурювання до таких дій. Наразі 149 країн є учасниками цієї Конвенції.
Керівництво росії заперечує факти цілеспрямованих ударів по цивільних об’єктах в Україні, водночас міжнародні організації та правозахисники фіксують численні випадки руйнування лікарень, шкіл, дитсадків, об’єктів енергетики та водопостачання, а також загибелі мирного населення.
