Скільки потрібно вкласти у банк, щоб жити на відсотки та не працювати

|
Скільки потрібно вкласти у банк, щоб жити на відсотки та не працювати

Багатьох цікавить можливість жити лише на відсотки від банківського вкладу, не переймаючись щоденною роботою. Іноді здається, що це цілком реально: достатньо раз зібрати значну суму, внести її на депозит і щомісяця отримувати стабільний дохід. Проте на практиці шлях до фінансової незалежності через банківський депозит виявляється не таким безхмарним, як може здаватися на перший погляд.

Про це розповідає KURAZH

Розрахунок прибутку та податкове навантаження

Щоб щомісяця отримувати 100 тисяч гривень чистого прибутку зі стандартного гривневого депозиту під 12% річних, необхідно вкласти близько десяти мільйонів гривень. Але навіть тут слід враховувати податкове навантаження: податок на доходи фізичних осіб (18%) та військовий збір (5%) віднімуть із доходу майже чверть — у результаті на руки залишиться приблизно 77 тисяч гривень замість очікуваних 100 тисяч.

«А якщо покласти гроші на депозит? І просто жити з відсотків?»

Важливо також врахувати державні гарантії. У разі форс-мажору держава компенсує лише до 600 тисяч гривень на один вклад, тому для розподілу ризиків доведеться відкривати рахунки у різних банках. Проте навіть така стратегія не захищає від інфляційних втрат.

Вплив інфляції та валютний ризик

Інфляція суттєво знижує реальний прибуток від депозитів. На прикладі: у 2020 році долар коштував 24 гривні, тож мільйон гривень на депозиті дорівнював 41 600 доларів. Через п’ять років курс зріс до 41 за долар, і та ж сума вже становить лише 23 000 доларів. Навіть з урахуванням відсотків та після сплати податків власник депозиту отримує менше, ніж мав на початку, якщо рахувати у твердій валюті. Подібна тенденція спостерігалася і в попередні роки — девальвація непомітно з’їдає весь прибуток від відсотків.

Зберігати кошти у валюті здається безпечнішим, хоча й прибутковість валютних депозитів значно нижча — близько 1,5% річних. Проте і тут інфляція може нівелювати одержаний дохід: наприклад, середня інфляція у США становить близько 2,5% на рік, а ставки за вкладами — менше 1,5%, тому купівельна спроможність таких заощаджень також поступово знижується.

Банківські депозити — це, насамперед, зручний спосіб тимчасово зберегти великі суми грошей. Вони не дають стабільного приросту капіталу та не гарантують збереження купівельної спроможності у довгостроковій перспективі. Якщо ж ви мрієте стати рантьє, то банківський вклад навряд чи стане тим інструментом, який забезпечить фінансову свободу та незалежність.