Україна у 2025 році посіла 104-ту позицію серед 182 країн в Індексі сприйняття корупції (CPI), який щорічно складає міжнародна організація Transparency International. За результатами минулого року, країна отримала 36 балів зі 100 можливих, що на один бал більше, ніж у 2024 році. Тоді Україна займала 105-те місце.
Про це розповідає KURAZH
Вплив громадянського суспільства та антикорупційних реформ
Transparency International відзначає, що постійний суспільний тиск, активна участь неурядових організацій, журналістів та громадськості сприяли впровадженню реформ у сфері державного управління. Завдяки цьому, як зазначено у звіті, Україні вдалося досягти певних позитивних змін у боротьбі з корупцією.
«Незважаючи на ці виклики, деякі країни демонструють, що зміни досяжні, коли громадянський простір та незалежні інституції захищені. В Україні (36) постійний тиск з боку неурядових організацій, громадськості та журналістів допоміг просунути реформи управління».
У звіті підкреслюється, що українська антикорупційна система змогла збільшити кількість проведених розслідувань і забезпечити вироки, у тому числі у справах, пов’язаних із закупівлями та питаннями оборони. Особливу увагу звертають на важливість подальших реформ для захисту коштів, спрямованих на оборону та відновлення країни, від зловживань і нецільового використання.
Проблеми та виклики на шляху до змін
Місцевий офіс Transparency International Ukraine вказує, що суттєве гальмування процесу євроінтеграційних реформ та недостатнє виконання міжнародних зобов’язань не дозволили досягти ще кращих результатів у рейтингу. Ці чинники залишаються ключовими драйверами змін у державі.
Окрім цього, у регіональному звіті зазначено, що авторитарна влада російської федерації, яка набрала лише 22 бали й посіла 157 місце в індексі, продовжує поширювати корупційні практики, підриваючи стабільність та демократичні інституції інших країн регіону.
Індекс сприйняття корупції обчислюється з 1995 року на основі 13 досліджень провідних міжнародних організацій та дослідницьких центрів. Цей показник відображає саме сприйняття рівня корупції у публічному секторі експертами, з урахуванням таких критеріїв, як хабарництво, розкрадання державних коштів, кумівство, здатність держави впроваджувати антикорупційні заходи, ефективність переслідування корупціонерів, захист викривачів та журналістів, наявність прозорих механізмів розкриття інформації та запобігання конфлікту інтересів.
