У квітні 2026 року стало відомо, що суди України, зокрема й Верховний суд, протягом багатьох років посилалися у своїх рішеннях на закон «Про засади державної мовної політики», який надавав російській мові статус регіональної, попри те, що цей документ втратив чинність ще у 2018 році та був визнаний неконституційним.
Про це розповідає KURAZH
Застосування нечинного закону у судовій практиці
Закон, який отримав назву за прізвищами його авторів — Ківалова та Колесніченка, офіційно втратив чинність після рішення Конституційного суду у 2018 році. Однак, як з’ясували журналісти, судді різних інстанцій продовжували використовувати його положення у своїй роботі. Серед них була і нинішня суддя Конституційного суду Алла Олійник, яка раніше працювала у Верховному суді та також посилалася на цей закон у своїх рішеннях.
Зокрема, у 2025 році судді Верховного суду Володимир Погребняк, Олег Васьковський та В’ячеслав Пєсков застосували положення нечинного закону під час розгляду справи щодо кредиторських вимог між компаніями на понад 2 мільярди гривень. Суддя Погребняк відмовився коментувати ситуацію, але згодом Апарат секретаріату господарської касації надіслав письмову відповідь, де зазначив, що це була «описка», яку вже виправили у новій ухвалі від 26 лютого 2026 року, посилаючись вже на чинне законодавство.
Ще один суддя Верховного суду, Євген Синельников, який також входить до експертної ради з визначення професійної компетентності суддів, у 2024 році послався на нечинний закон у справі комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» щодо стягнення заборгованості. Після звернення журналістів Синельников визнав це помилкою та опублікував нову ухвалу, в якій виправив посилання.
Розслідування виявило системні порушення
У 2023 році на закон Ківалова-Колесніченка посилалась також Алла Олійник, яка згодом стала суддею Конституційного суду. У Конституційному суді пояснили використання цього закону у рішенні Олійник як «описку», що не вплинула на зміст рішення.
Журналісти встановили, що нечинний закон застосовували й у районних судах. Суддя Оболонського райсуду Києва Олексій Диба у 2025 році не менш як чотири рази наводив його як підставу для відмови у розгляді позовів. На запитання щодо причин таких дій Диба відповів:
«Якщо була допущена помилка, то можна вирішувати ці питання в процесуальному порядку».
Подібні випадки зафіксовані й у судах Київської, Херсонської областей та Харкова. Голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик повідомив, що у своїй дисциплінарній практиці з такими ситуаціями не стикався, але припустив, що це могло бути неумисно. Дослідник мовної політики Володимир Кулик назвав таку ситуацію «правовою анархією».
У розслідуванні також зазначено, що на сайті Верховної Ради тривалий час закон мав статус «поточний» — попри втрату чинності у 2018 році, а зміни до нього продовжувалися до січня 2025 року. Лише після журналістських запитів статус на сайті змінили на «нечинний».
Нагадаємо, закон Ківалова-Колесніченка, ухвалений у 2012 році, спричинив масові протести та сутички в парламенті. Він дозволяв надавати мовам статус «регіональних», якщо ними розмовляє понад 10% населення певної території, що призвело до отримання російською статусу регіональної у 13 з 27 адміністративних одиниць України. Експерти вважають, що закон загрожував позиціям української мови, дозволяючи фактично витісняти її з ужитку.
Як встановили журналісти, просування цього закону фінансувала москва через російський державний «Правфонд». Кошти спрямовувалися на підготовку альтернативного «громадського звіту» щодо невиконання положень Європейської хартії регіональних мов та видання брошур для «російських співвітчизників» в Україні з інструкціями щодо використання російської у діловодстві, судах та освіті.
