Щороку тисячі грибників і мандрівників вирушають до лісу, і, попри сучасні технології, багато з них можуть заблукати. Однак існує перевірений спосіб зорієнтуватися серед дерев — за допомогою квартального стовпа, знання про який мають усі лісники, але рідко використовують мисливці чи туристи.
Про це розповідає KURAZH
Що таке квартальний стовп і як його знайти
Під час прогулянок лісом часто можна зустріти характерні стовпчики — нові або покриті мохом, які мають важливе значення для орієнтування. Квартальний стовп встановлюється на перетині просік, що розділяють лісовий масив на умовні квадрати — квартали. Ця система обліку існує в рівнинних лісах України, де всі ділянки пронумеровано, а просіки прорубані для зручності навігації та господарських робіт.
Стовпи значно товщі й вищі за інші лісові знаки (діаметр 20-24 см, висота — близько 130 см). На спеціально оброблених гранях — «щоках» — нанесено номери кварталів, що сходяться в цій точці. Саме ці номери допоможуть визначити власне місцезнаходження у лісі.
Як використовувати квартальний стовп для порятунку
Основна функція квартального стовпа — це бути вашою «точкою прив’язки» у лісі. Це місце, позначене на картах рятувальників і лісників, тому під час пошуків заблукалих людей саме такі стовпи стають орієнтирами.
“Квартальний стовп — це в першу чергу точка прив’язки, ваш унікальний ідентифікатор у лісі. Це єдине місце, яке гарантовано є на картах лісників та рятувальників. Тому головна його функція — допомогти знайти вас, а не вам знайти вихід”.
У разі небезпеки та наявності зв’язку слід зателефонувати на номер 112, повідомити номери кварталів, вказані на стовпі, і назвати область та район. За цими даними рятувальники швидко визначать точне місце вашого перебування. Головне — не залишати стовп, оскільки саме він є вашим координатним орієнтиром.
Якщо зв’язку немає, також рекомендовано залишатися біля стовпа, розпалити багаття (за умови безпеки) і зробити місце помітним для пошукових груп. Якщо ж вирішите самостійно обирати шлях, стовп може дати орієнтир: ребро між двома найменшими номерами кварталів, зазвичай, вказує на північ. Наприклад, якщо на «щоках» зазначені 25, 26, 37, 38, то між 25 і 26 — напрямок на північ, між 37 і 38 — на південь, між 25 і 37 — на захід, а між 26 і 38 — на схід. Перевіряйте ці орієнтири за допомогою сонця: опівдні воно має бути на півдні. Якщо напрямок не збігається, краще довіритися природним ознакам, адже стовп міг бути зміщений чи встановлений з порушенням.
Важливі нюанси та можливі пастки
- Непрохідна просіка: Просіки часто заростають ожиною, кропивою чи молодими деревами. Йти ними важко й небезпечно, тому краще рухатися паралельно під кронами дерев, тримаючи просіку в полі зору.
- Гірський ліс: У Карпатах квартальна сітка не завжди орієнтована по сторонах світу, вона прив’язана до річок чи хребтів. Тому правило двох найменших номерів тут не працює, але рух уздовж просіки все одно приведе до дороги чи водойми.
- Межа лісництв: Якщо на стовпі є номера різного діапазону (наприклад, 125, 126, 5, 6), це свідчить про межу лісництв, де нумерація починається спочатку. У такому випадку рухайтеся до наступного стовпа, де нумерація стане зрозумілішою.
- Неідеальна геометрія: Ліси не завжди мають форму шахівниці, трапляються перехрестя з трьома кварталами. Шукайте два сусідні номери, просіка між ними зазвичай йде на північний схід або південний захід.
- Особливості встановлення: Інколи лісники встановлюють стовп так, щоб номери було добре видно з дороги, а не строго по діагоналі, що також може внести похибку у визначення напрямку.
Знання про квартальні стовпи та принципи навігації за ними передавалися лісниками та єгерями з покоління в покоління. Цей метод простий, але потребує уважності та зваженого підходу. Він не замінює компас чи GPS, проте може стати справжньою рятівною ниточкою у складній ситуації.