Дослідники з Університету Суонсі провели масштабне спостереження за поведінкою бабуїнів чакма у парку Да Гама, що на Капському півострові в Південній Африці. Метою дослідження було з’ясувати, чому ці примати рухаються організованими групами, які часто нагадують впорядкований стрій.
Про це розповідає KURAZH
Як соціальні зв’язки впливають на рух бабуїнів
Протягом 36 днів вчені спостерігали за переміщеннями 13 бабуїнів, використовуючи сучасні GPS-нашийники. За цей час було зафіксовано 78 скоординованих групових переміщень. Аналіз даних показав, що лінійні формації виникали не випадково, а мали певну внутрішню організацію.
Існували різні теорії щодо організованості бабуїнів у групах, такі як «гіпотеза ризику», «гіпотеза конкуренції» та «гіпотеза прийняття рішень». Однак результати GPS-спостережень не підтвердили жодну з цих ідей. Замість цього було виявлено, що центральні позиції у строї найчастіше займали домінантні особини, а підлеглі перебували ближче до краю групи.
“Лінія — це просто наслідок того, що кожен з них намагається підтримувати певну комфортну відстань та близькість до своїх ‘друзів’ чи ключових соціальних партнерів під час руху”.
Самоорганізація через дружбу
Головним чинником, який впливає на розташування бабуїнів у строю, виявилися міцні афіліативні зв’язки, тобто дружба та соціальні контакти між окремими особинами. Вчені дійшли висновку, що такі впорядковані групи є не результатом стратегічного планування, а побічним ефектом бажання триматися поруч із «друзями» чи важливими соціальними партнерами.
Такі взаємодії створюють своєрідний порядок, що виникає «знизу» — з простих локальних рішень окремих особин, а не нав’язується зовнішнім лідером чи стратегією. Це яскравий приклад емерджентності, коли складна поведінка групи виникає з простих правил взаємодії між її членами.