В японському метро вночі активно виробляють лід, який використовується для кондиціонування повітря на станціях. Такий підхід дозволяє значно знизити енергоспоживання та оптимізувати витрати на електроенергію.
Про це розповідає KURAZH
Особливості енергетики Японії та пошук інновацій
Японія стикається з високими тарифами на електроенергію через обмежені природні ресурси. Країна не має великих власних запасів нафти, газу чи вугілля, а після аварії на Фукусімській АЕС майже всі атомні електростанції були зупинені. Це змусило Японію покладатися на дорогий імпорт палива та шукати нові способи підвищення енергоефективності.
Через це мешканці та інфраструктура країни змушені впроваджувати інноваційні рішення для заощадження електроенергії, зокрема у таких масштабних системах, як метро.
Як працює система льодового акумулювання
Для охолодження станцій метро в умовах спекотного та вологого клімату Токіо використовують спеціальні системи льодового акумулювання. Вночі, коли електроенергія дешевша через «нічні тарифи», у підземних резервуарах виробляють лід за допомогою чилерів. Вдень цей лід використовується для охолодження води, яка циркулює через теплообмінники у системах вентиляції. Проходячи через ці теплообмінники, повітря охолоджується і подається на станції, забезпечуючи комфорт пасажирам навіть у години пік.
Суть полягає в тому, щоб виробляти “холод” (наприклад, лід або охолоджувати воду до низьких температур) вночі, коли електроенергія дешевша (так звані “нічні тарифи”) і попит менший, а потім використовувати цей накопичений холод вдень, під час пікових навантажень і найдорожчих тарифів.
Додатковою перевагою цієї технології є ефективність чилерів у нічний час завдяки нижчій температурі навколишнього середовища. Це підвищує коефіцієнт перетворення енергії та зменшує загальне енергоспоживання системи кондиціонування.
Така концепція — яскравий приклад розумного управління енергоресурсами та інфраструктурними рішеннями майбутнього. Системи льодового акумулювання впроваджують не лише в Японії, але й у багатьох країнах світу для охолодження великих будівель та об’єктів інфраструктури: аеропортів, дата-центрів, лікарень, університетів, торгових центрів. Особливо ефективними вони є там, де різниця між нічними та денними тарифами на електроенергію є значною.
