Команда дослідників Массачусетського технологічного інституту (MIT) розробила інноваційну систему 3D-друку, яка дозволяє створювати повністю функціональні електродвигуни за один виробничий цикл. Завдяки цій технології виробництво складних пристроїв стало можливим без використання традиційних механічних інструментів або ручної збірки.
Про це розповідає KURAZH
Революція у багатоматеріальному 3D-друку
Однією з ключових переваг нової системи є підтримка п’яти різних матеріалів одночасно, тоді як більшість існуючих принтерів можуть працювати максимум із двома. Це дозволяє комбінувати магніти, гнучкі полімери, діелектрики для якісної ізоляції та електропровідні матеріали для створення обмотки всередині одного виробу. Завдяки такому підходу всі елементи двигуна інтегруються в єдину структуру під час друку, а мідні чи аналогічні за провідністю доріжки утворюються в процесі шарового нарощування деталей.
Під час експериментів дослідники надрукували лінійний двигун всього за три години. Після завершення друку для запуску пристрою знадобилася лише коротка процедура намагнічування — і двигун відразу почав працювати. Уся збірка відбувалася без необхідності ручного втручання чи використання додаткового обладнання.
Доступність і перспективи масового виробництва
Собівартість матеріалів для одного двигуна становить лише 0,5 долара (близько 22 грн), що відкриває нові можливості для серійного виробництва електроніки та робототехніки навіть у невеликих майстернях або вдома. За результатами лабораторних випробувань, надруковані двигуни не поступаються за ефективністю промисловим аналогам, а іноді навіть перевершують їх завдяки високій точності внутрішньої геометрії.
«Це досягнення ставить під сумнів необхідність гігантських заводів для виробництва простих компонентів. Якщо раніше для створення кастомного двигуна під конкретне завдання потрібно було замовляти партію в Китаї та чекати тижнями, то тепер достатньо завантажити модель у принтер».
Хоча технологія ще не дозволяє виготовляти потужні двигуни для електромобілів у домашніх умовах, вона вже зараз може бути корисною для виробництва елементів побутової техніки, дронів і медичних протезів. Головним викликом залишається доступність усіх п’яти типів матеріалів для широкого кола користувачів.
