Північноатлантичний альянс наразі не проводить жодних обговорень стосовно вимог російської федерації щодо надання письмових гарантій про нерозширення НАТО на схід. Про це повідомили кілька обізнаних представників і дипломатів Альянсу на правах анонімності.
Про це розповідає KURAZH
Російські вимоги і позиція НАТО
Згідно з інформацією, нещодавно оприлюдненою агентством Reuters, вимога російського президента Володимира Путіна про нерозширення блоку на схід є однією з умов, за яких москва погодиться завершити війну проти України. Втім, джерела підкреслюють, що ця тема не обговорювалася на жодній із нещодавніх чи попередніх зустрічей у межах Альянсу. Один із співрозмовників зазначив:
«Можливо, це просто академічна дискусія», – зазначив один зі співрозмовників, нагадуючи, що будь-яке рішення НАТО ухвалюється консенсусом.
Інший дипломат додав, що письмове зобов’язання про нерозширення не може бути просто отримане росією, адже право кожної держави самостійно обирати союз закріплене в низці міжнародних договорів, зокрема Північноатлантичному договорі 1949 року, Віденській конвенції про право міжнародних договорів 1969 року та Гельсінському Заключному акті 1975 року.
Особливо було згадано й Основоположний акт НАТО-росія 1997 року, який хоч і вважається неактуальним, але формально залишається чинним. У цьому документі закріплені принципи поваги до незалежності, територіальної цілісності держав і права народів на самовизначення.
Реакція Заходу та подальші перспективи
Радіо Свобода звернулося за коментарями до Міністерств закордонних справ Великої Британії, Німеччини, адміністрації президента Франції та до пресслужби НАТО щодо оцінки російських вимог. Відповіді очікуються найближчим часом.
Після публікації Reuters про умови Путіна, Спецпредставник США з питань України та росії Кіт Келлог заявив, що Сполучені Штати визнають занепокоєння москви щодо розширення Альянсу на схід і готові обговорювати це питання з росією. Зі свого боку, прес-секретар кремля Дмитро Пєсков наголосив, що позиція путіна щодо членства України в НАТО знаходить розуміння у Вашингтоні.
З 2019 року стратегічний курс України на повноправне членство в ЄС та НАТО закріплений у Конституції. Альянс офіційно декларує політику відкритих дверей для потенційних нових членів. 2008 року на саміті в Бухаресті Україна та Грузія заявили про бажання долучитися до НАТО, проте через спротив лідерів Німеччини та Франції питання залишилося відкритим. Водночас у рішенні саміту вказано, що одного дня Україна й Грузія стануть членами Альянсу.
Після початку повномасштабної агресії росії Україна подала офіційну заявку на вступ до НАТО. На саміті у Вільнюсі 2023 року необхідність Плану дій щодо членства була відкинута, що спростило процедуру вступу для Києва. Проте у вирішальних документах зазначено, що Україна стане членом НАТО, коли відповідатиме необхідним умовам і буде згода всіх союзників. У 2024 році на саміті у Вашингтоні членство України в Альянсі було названо «незворотним».
Певні країни – США, Німеччина, Угорщина та Туреччина – висловлювали застереження щодо прийому України до НАТО. 13 лютого 2025 року президент США Дональд Трамп заявив, що не вважає вступ України до Альянсу «практичним».
Таким чином, наразі у НАТО не ведуться дискусії щодо задоволення вимог росії про нерозширення на схід, а політика відкритих дверей залишається незмінною.
