Генеральний секретар НАТО Марк Рютте наголосив, що нічні удари росії по Україні свідчать про відсутність у Москви серйозних намірів щодо досягнення миру. Він зазначив, що, попри певний прогрес у переговорах про припинення війни, останні атаки демонструють небажання російської федерації рухатися до справжнього врегулювання конфлікту.
Про це розповідає KURAZH
Атаки рф та міжнародна реакція
Під час виступу у Верховній Раді Рютте підкреслив, що події минулої ночі стали «дуже поганим сигналом» для всіх, хто сподівається на мирне вирішення ситуації. На спільній пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським він додав, що країни НАТО продовжують підтримувати Україну, проте визнають, що для ефективної оборони Україна потребує значно більше ресурсів і допомоги.
«Але російські атаки, подібні до тих, що сталися минулої ночі, демонструють їхню недостатню серйозність щодо миру», – сказав Рютте під час виступу у Верховній Раді.
За словами Генсека НАТО, союзники працюють над прискореним наданням Україні систем протиповітряної оборони, залучаючи не лише програму PURL, а й інші джерела, включаючи використання складських запасів країн альянсу. Очікується, що на наступному засіданні у форматі «Рамштайн» будуть розглянуті актуальні потреби української сторони для посилення захисту.
Масштаби обстрілів і юридична оцінка дій рф
У ніч на 3 лютого Повітряні сили ЗСУ повідомили про масовані удари російської армії по українських містах із використанням ударних дронів та ракет. За наявними даними, було завдано понад пів тисячі ударів, а уражень зазнали 27 різних локацій, серед яких Київщина, Харківщина, Дніпропетровщина, Вінниччина та Одещина.
Російські війська продовжують систематично атакувати українські міста та цивільну інфраструктуру різними типами озброєння, у тому числі безпілотниками, ракетами, керованими авіабомбами та реактивними системами залпового вогню. Українська влада та міжнародні організації кваліфікують такі дії як воєнні злочини російської федерації, наголошуючи, що удари мають цілеспрямований характер і спрямовані на знищення систем життєзабезпечення, а також об’єктів охорони здоров’я. Такі обстріли супроводжуються спробами позбавити населення електроенергії, тепла, води, зв’язку та медичної допомоги, що вказує на ознаки геноцидних дій.
Правники, дослідники геноцидів та правозахисники відзначають, що росія здійснює низку дій, які можуть підпадати під визначення геноциду: публічні заклики до знищення українців, цілеспрямовані обстріли інфраструктури, переслідування проукраїнського населення на окупованих територіях, депортацію дітей з метою зміни ідентичності, знищення української культури та історії.
Конвенція ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього визначає геноцид як дії з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу. До ознак геноциду належать: вбивства членів групи, спричинення тяжких тілесних ушкоджень, створення умов, розрахованих на фізичне знищення, запобігання дітонародженню та насильницьке переміщення дітей.
Водночас керівництво росії заперечує завдання цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі України, попри численні докази руйнування лікарень, шкіл, об’єктів енергетики та інших життєво важливих споруд.
