Унікальна геопросторова штучна інтелектуальна система Prithvi, створена NASA у співпраці з IBM, офіційно почала роботу безпосередньо на орбіті. Це важливий крок для розвитку автономних технологій аналізу супутникових знімків, адже тепер моделі можуть обробляти дані в космосі без необхідності передавати їх на Землю.
Про це розповідає KURAZH
Prithvi: штучний інтелект нового покоління для космосу
Модель Prithvi Geospatial вперше була розгорнута на австралійському супутнику Kanyini та модулі IMAGIN-e, який встановлений на Міжнародній космічній станції (МКС). Протягом експерименту дослідники з Університету Аделаїди та SmartSat CRC перевіряли здатність ШІ самостійно виявляти хмари й ознаки повеней. Завдяки цьому штучному інтелекту апаратам не потрібно передавати гігабайти сирих зображень на Землю: Prithvi проводить аналіз «на місці», забезпечуючи швидкі результати і скорочуючи навантаження на канали зв’язку.
Особливість Prithvi полягає у фундаментальному підході до навчання. Модель опрацьовувала архіви супутникових даних за 13 років, взяті зі спостережень Landsat від NASA та Sentinel-2 від Європейського космічного агентства. Завдяки цьому ШІ здатен розпізнавати складні закономірності та швидко адаптуватися під різні задачі — від моніторингу стихійних лих до оцінки врожайності полів.
“Головну роль відіграв відкритий вихідний код моделі. Оскільки NASA та IBM виклали Prithvi у вільний доступ на платформі Hugging Face, австралійським інженерам не довелося витрачати роки та мільйони на створення власної архітектури з нуля. Вони просто взяли готову базу та адаптували її для роботи на обмежених потужностях супутникового заліза”.
Переваги фундаментальних моделей і майбутнє супутникових технологій
Сучасні супутники генерують величезні обсяги інформації, однак можливості каналів передачі даних з орбіти залишаються обмеженими. Традиційно для обробки знімків використовуються вузькоспеціалізовані алгоритми, які часто виконують лише одну функцію. Prithvi ж відкриває можливість завантажувати на супутник невеликі додаткові модулі, які розширюють функціонал вже існуючої архітектури, підвищуючи автономність та універсальність апаратів.
Головний науковий директор із даних NASA Кевін Мерфі наголосив на важливості відкритого коду для розвитку подібних систем. Завдяки відкритості, інженери з різних країн можуть легко адаптувати і впроваджувати сучасні ШІ-рішення на власних супутниках.
У перспективі, очікується, що оператори зможуть взаємодіяти із супутниками природною мовою, отримуючи аналітику та технічні звіти у реальному часі. NASA вже представила нові моделі, наприклад, Surya для дослідження Сонця, і планує випустити рішення для астрофізики, планетології та біологічних наук у найближчі роки. Це означає, що супутники більше не будуть просто камерами, а стануть повноцінними автономними науковими платформами.
Варто зазначити, що комерційний сектор також активно впроваджує інновації. Наприклад, мережа Starlink вже забезпечує супутниковий інтернет зі швидкістю, яка наближається до традиційних кабельних мереж, що відкриває нові можливості для користувачів у різних регіонах світу.
