Улітку 2025 року Китай опинився перед новою епідеміологічною загрозою — масовим спалахом вірусу чикунгунья. Захворювання, раніше характерне для тропічних країн, викликало занепокоєння серед медиків і влади через сотні хворих, повернення обмежувальних заходів і посилену боротьбу з переносниками інфекції.
Про це розповідає KURAZH
Особливості вірусу чикунгунья: походження та симптоми
Чикунгунья — інфекція, відома сильними суглобовими болями, що й відображено у її назві, яка з мови кімаконде перекладається як «той, хто згинається». Для хвороби характерний різкий початок: температура тіла може підвищуватися до 39-40 °C, виникають головний біль, озноб, слабкість, нудота та висип. Головною клінічною ознакою є болі в суглобах — зокрема кистей, колін, щиколоток і ліктів, які іноді зберігаються навіть після зникнення інших симптомів і можуть переходити у хронічну форму.
Серед додаткових симптомів відзначають почервоніння очей, біль у м’язах і збільшення лімфатичних вузлів. Летальні випадки трапляються вкрай рідко, проте перебіг захворювання часто суттєво погіршує якість життя, особливо вразливих категорій населення — дітей, літніх і осіб із послабленим імунітетом.
«Цей вірус отримав свою назву від слова мовою народу кімаконде, яке в перекладі означає „той, хто згинається“. Це відображає характерний для хвороби сильний суглобовий біль, через який хворі часто змушені сутулитися».
У зв’язку зі спалахом чикунгуньї у Китаї влада відновила антиепідемічні заходи: здійснюється дезінфекція вулиць, відстежуються контакти хворих, контролюється продаж противірусних препаратів і посилюється санітарний нагляд.
Шляхи передачі, поширення та профілактика
Вірус чикунгунья передається лише через укуси інфікованих комарів, переважно Aedes aegypti та Aedes albopictus. Ці комахи найбільш активні вранці та ввечері й полюбляють розмножуватися у стоячій воді, на вологих ділянках поблизу житла, навіть у квіткових горщиках.
Безпосередньо від людини до людини вірус не передається: для зараження завжди потрібен укус інфікованого комара. Саме це ускладнює боротьбу з хворобою, особливо у густонаселених і теплих регіонах, де комарі мають ідеальні умови для розмноження.
Головним осередком спалаху у Китаї стало місто Фошань (провінція Гуандун), де масове збільшення популяції комарів збіглося зі зростанням кількості хворих. Поширенню вірусу сприяли висока вологість, спека та міграція населення, що дало змогу переносникам і зараженим людям розносити інфекцію у нові регіони.
Оскільки специфічного лікування чи вакцини проти чикунгуньї поки немає, ключова увага приділяється профілактиці. Рекомендовано: користуватися репелентами, вдягати одяг із довгими рукавами й штанинами, встановлювати москітні сітки, уникати скупчень води біля будинку та регулярно проводити дезінсекцію житла. У регіонах із підвищеним ризиком влада впроваджує масові санітарні заходи.
У разі захворювання застосовується симптоматичне лікування — відпочинок, рясне пиття, жарознижувальні та знеболювальні засоби (переважно парацетамол). Важливо не вживати ібупрофен або аспірин до повного виключення інших тропічних інфекцій, таких як денге, через ризик кровотеч. Тривалі суглобові болі лікуються протизапальними препаратами та, за потреби, фізіотерапією. Своєчасне медичне спостереження допомагає уникнути ускладнень, але для дітей, літніх і людей із ослабленим імунітетом вірус залишається небезпечним.
