Значення мелодії з серіалу ‘Рабиня Ізаура’: історія та контекст

|
Значення мелодії з серіалу ‘Рабиня Ізаура’: історія та контекст

У 1988 році мільйони глядачів затамували подих, слухаючи екзотичну мелодію з бразильського серіалу «Рабиня Ізаура». Ця пісня, що звучала на початку кожної серії, стала справжнім культурним феноменом. Багато хто намагався повторити її слова, хоча мало хто їх розумів. Звуки «газун гарунге», «гандіру гарунге» та «азугу гарунге» стали знайомими для всіх, але що ж насправді стоїть за цими мелодійними фразами?

Про це розповідає KURAZH

Авторство та контекст пісні

Відомим автором мелодії є бразильський композитор і співак Доривал Каїммі, чий творчий шлях триває понад 70 років. Однією з його найзначніших робіт є пісня «Retirantes», або «Переселенці», яка стала основою для заставки серіалу. Цю пісню Каїммі написав у 1946 році для театральної постановки за романом Жоржі Амаду «Безкраї землі», де розкривається важка доля переселенців, часто нащадків африканських рабів, які змушені покидати бідні регіони північно-східної Бразилії в пошуках кращого життя.

“Життя чорношкірого важке, в чому й сумнівів немає… Я волів би померти вночі, під батогом, ніж залишити тебе…”

Ці рядки з оригінальної версії пісні підкреслюють трагічність долі рабів і переселенців. В телевізійній адаптації замість осмисленого тексту звучать ловкі вокалізації, які назавжди закарбувалися в пам’яті глядачів: «Ungazun garunge, zambele garunge…»

Вокалізації без змісту

Виявляється, ці вокалізації не мають конкретного змісту. Вони є ритмічною послідовністю звуків, що імітують звучання західноафриканських діалектів. Спеціалісти стверджують, що ці «слова» створюють атмосферу «африканського» хору, але не мають лексичного значення. Це не є точною копією жодної конкретної мови, хоча й мають певну схожість із звучанням йоруба або зулу. Такий підхід дозволив створити екзотичну атмосферу, що ідеально підходила для тематики серіалу про рабство і нагадувала про африканське коріння багатьох бразильців.

Мелодія заставки стала невід’ємною частиною культурного явища «Рабині Ізаури» і продовжує викликати ностальгію у тих, хто пам’ятає перші епізоди. Хоча слова залишаються безглуздими, їхня мелодійність і виразність забезпечили їм місце в історії телебачення та в серцях мільйонів глядачів.