Група науковців з Оклендського університету проаналізувала понад 70 досліджень, щоб з’ясувати вплив пропуску сніданку на роботу мозку здорових дорослих. Метааналіз, опублікований у журналі Psychological Bulletin, охопив результати більше 3000 учасників, які утримувалися від їжі від 8 до 24 годин, включаючи пропуск ранкового прийому їжі.
Про це розповідає KURAZH
Вплив короткочасного голодування на когнітивні здібності
Вчені встановили, що короткочасне голодування, зокрема відмова від сніданку, не призводить до статистично значущих змін уваги, пам’яті чи швидкості мислення у здорових дорослих людей. Порівняння когнітивних показників між тими, хто голодував, і тими, хто харчувався у звичайному режимі, не виявило суттєвої різниці. Мозок здатен підтримувати ефективну роботу навіть без негайного надходження енергії з їжі.
Фізіологічні механізми та обмеження висновків
Дослідники пояснюють цей феномен здатністю організму швидко переходити на використання внутрішніх енергетичних резервів, зокрема кетонових тіл, які утворюються під час розщеплення жирів. Проте ці дані стосуються лише здорових дорослих.
“Водночас важливо розуміти, що ці висновки стосуються саме здорових дорослих людей. Зокрема, вони не стосуються дітей та підлітків, чий мозок більш чутливий до рівня глюкози, а також людей з діабетом, вагітних жінок та осіб літнього віку. Таким чином, для здорової дорослої людини рішення снідати може бути питанням особистого комфорту та способу життя”.
Тож для здорових дорослих людей вибір щодо сніданку залишається індивідуальним і не впливає суттєво на когнітивні функції. Однак дітям, підліткам, людям з хронічними захворюваннями, вагітним та літнім особам варто дотримуватись рекомендацій щодо регулярного харчування.
