Найдовший науковий експеримент: як падіння краплі пеку змінило уявлення про речовини

|
Найдовший науковий експеримент: як падіння краплі пеку змінило уявлення про речовини

У далекому 1927 році професор Томас Парнелл з Університету Квінсленда (Австралія) започаткував один із найтриваліших і найцікавіших наукових експериментів у світі. Метою досліду було наочно показати студентам, що матеріали, які здаються твердими, можуть бути надзвичайно в’язкими рідинами. Для цього Парнелл використав пек — залишки після перегонки кам’яновугільного, торф’яного, деревного дьогтю або нафтової смоли.

Про це розповідає KURAZH

Тривалий старт і несподівані труднощі

Професор розплавив невелику кількість смоли, помістив її у скляну воронку із запаяною ніжкою та залишив охолоджуватися на три роки. Лише у 1930 році він обрізав ніжку, підвісив воронку над склянкою й почав чекати. Саме тоді розпочався експеримент, який змінив уявлення про властивості твердих та рідких тіл. Молекули у твердих речовинах утримують стабільну структуру, що зберігає форму й об’єм, тоді як рідини не здатні зберегти форму, отже — можуть текти, хоча й неймовірно повільно.

«Навіщо люди багато років чекали краплю»

Першу краплю пеку спостерігали лише через вісім років від старту експерименту, а другу — ще через дев’ять років. Жодне з цих падінь ніхто не побачив на власні очі — у вирішальні моменти біля склянки не було спостерігачів.

Передача естафети та технологічний прогрес

Після смерті Парнелла у 1948 році експеримент не припинився. У 1961 році Джон Мейнстоун, молодий викладач фізики, запропонував виставити установку у фоє фізичного факультету, аби кожен міг спостерігати за незвичайним явищем. Однак навіть він жодного разу не побачив момент падіння краплі: у 1979 році шоста крапля впала під час вихідних, а у 1988-му — сьома саме тоді, коли Мейнстоун відійшов по напій на Всесвітній виставці у Брісбені.

Вирішено було встановити відеокамеру для фіксації історичної події. Проте у 2000 році вона підвела й не записала момент падіння восьмої краплі. Лише у квітні 2014 року експериментаторам вдалося зняти історичний кадр, на якому крапля пеку нарешті відділилася від воронки. Це стало знаковою подією для фізиків, які роками слідкували за цим унікальним дослідом.

Експеримент із падінням краплі пеку й досі триває, демонструючи на практиці, що навіть найтвердіші на перший погляд речовини можуть поводитися як рідини, якщо дати їм достатньо часу.