Космічна індустрія, яку донедавна вважали символом наукового прогресу, дедалі частіше стає об’єктом обговорення через її потенційний негативний вплив на довкілля. За результатами нещодавнього дослідження науковців з Університетського коледжу Лондона, швидке зростання кількості супутників і запусків ракет може створити серйозну загрозу для клімату вже до кінця цього десятиліття. Проблема полягає не лише у накопиченні космічного сміття на орбіті, а й у забрудненні атмосфери Землі продуктами запуску ракет і згоряння супутників.
Про це розповідає KURAZH
Зростання кількості запусків і супутників
Супутники стали невід’ємною частиною сучасної інфраструктури: вони забезпечують навігацію, інтернет-зв’язок, телебачення, прогноз погоди та військові комунікації. Внаслідок цього кількість апаратів на навколоземній орбіті постійно збільшується. Особливо стрімко розвиваються мегасузір’я — системи з тисяч супутників, такі як Starlink від SpaceX, яка вже налічує майже 12 тисяч апаратів. Подібні проєкти впроваджують також Amazon і Китай.
Водночас кількість запусків ракет різко зросла. Якщо у 2020 році у світі було здійснено 114 запусків, то у 2025 році їхня кількість досягла 329. Основною рушійною силою цього процесу стали польоти ракет Falcon 9 компанії SpaceX. Саме ці ракети, як зазначають дослідники, є одним із головних джерел нового типу атмосферного забруднення.
Вплив на атмосферу і клімат
На відміну від викидів транспорту чи промисловості, сажа від ракет потрапляє не в нижні, а у верхні шари атмосфери — стратосферу та мезосферу, де повітря циркулює значно повільніше. Внаслідок цього частинки можуть залишатися там роками. За підрахунками вчених, чорний вуглець від ракет має у 540 разів потужніший вплив на клімат, аніж аналогічні викиди біля поверхні Землі.
Згідно з прогнозами, до 2029 року космічна галузь щороку вироблятиме приблизно 870 тонн сажі — майже стільки ж, скільки всі легкові автомобілі Великої Британії разом узяті. Уже зараз мегасузір’я супутників становлять близько 35% кліматичного впливу космічної індустрії, а через кілька років цей показник може зрости до 42%.
Окрім запусків, забруднення виникає під час згоряння старих супутників і уламків ракет в атмосфері, коли утворюються мікрочастинки металів і сажі. Оскільки супутникові мережі постійно оновлюються, проблема лише посилюється — багато апаратів працюють лише кілька років.
“Дослідники зазначають, що накопичення частинок у верхніх шарах атмосфери вже починає створювати несподіваний ефект — часткове зменшення кількості сонячного світла, яке досягає поверхні Землі. Теоретично це може тимчасово охолоджувати окремі регіони планети”.
Однак науковці попереджають, що такий «ефект охолодження» не є позитивним. Зміна хімічного складу та властивостей верхніх шарів атмосфери може призвести до непередбачуваних наслідків для клімату, опадів, циркуляції повітря і стану екосистем. Таким чином людство фактично проводить масштабний експеримент із атмосферою без належного міжнародного контролю.
Ще однією потенційною загрозою є руйнування озонового шару. Деякі типи ракетного пального містять сполуки хлору, здатні знижувати концентрацію озону. Наразі вплив запусків на озоновий шар вважається відносно невеликим, проте зростання кількості запусків, особливо у нових супутникових програмах Китаю та Amazon, може змінити ситуацію. Це особливо актуально для ракет на твердому паливі.
Автори дослідження підкреслюють, що космічну діяльність більше не можна сприймати як сферу без екологічних наслідків. Якщо раніше запуски були рідкісною подією, то тепер приватні компанії здійснюють їх щотижня, а іноді й кілька разів на тиждень. У зв’язку з активним розвитком супутникових технологій питання космічного забруднення може найближчим часом стати однією з найгостріших екологічних проблем світу.
