Дослідники з’ясували, що навіть один день участі у науковому проєкті під час повного сонячного затемнення може докорінно змінити ставлення людини до науки. Події, що відбулися у 2024 році, довели: для формування наукової ідентичності не обов’язково потрібні роки — іноді достатньо яскравого досвіду спостереження за незвичайними явищами.
Про це розповідає KURAZH
Громадянська наука: шляхи залучення та перші результати
Протягом тривалого часу освітні програми та наукові гуртки прагнули поступово пробудити інтерес до науки. Однак команда під керівництвом Келлі Лінн Малві, професорки психології Університету штату Північна Кароліна, провела унікальний експеримент під час сонячного затемнення. Мета — перевірити, чи може навіть короткочасна участь у громадянській науці вплинути на самоідентифікацію та відчуття причетності людей до наукової спільноти.
У проєкті взяли участь понад 500 добровольців різного віку — від дітей до літніх людей. Перед спостереженнями вони пройшли спеціальний онлайн-курс, щоб навчитися фіксувати особливості поведінки тварин. Під час затемнення учасники спостерігали за тваринами, ретельно записуючи їхню поведінку до, під час і після події.
Емоції подиву та вплив на наукову ідентичність
Однією з головних складових експерименту стало дослідження емоції захоплення — коли людина відчуває подив і благоговіння перед масштабом природного явища. Дослідники аналізували, як ступінь пережитого захоплення залежить від типу затемнення: повного чи часткового. Виявилося, що ті, хто бачив справжню темряву серед дня, відчували значно сильніші емоції, ніж спостерігачі часткового затемнення.
Аналіз відповідей показав: чим інтенсивнішим було почуття захоплення, тим сильнішою ставала наукова ідентичність добровольців. Навіть ті, хто раніше не цікавився наукою, після експерименту почали сприймати її як частину власного життя. Багато учасників відзначили, що почуваються комфортніше у світі наукових досліджень.
“Ті, хто відчував сильніші емоції під час затемнення, частіше починали сприймати науку як щось близьке до себе. Вони більше погоджувалися з твердженням, що наука є частиною їхнього життя та особистості”
Цікаво, що спостерігаючи незвичну поведінку тварин — наприклад, раптове мовчання птахів чи зміну активності комах — добровольці повідомляли про ще глибше емоційне враження. Дослідники поки не можуть остаточно пояснити цей зв’язок, але інші наукові праці вже свідчили: захоплення природою підвищує уважність до навколишнього світу.
Нові підходи до освіти та значення емоцій
Автори дослідження наголошують: для виникнення відчуття причетності до науки не обов’язково чекати рідкісного явища. Емоції подиву та захоплення можуть викликати спостереження за метеоритним дощем, дослідження життя комах чи інші взаємодії з природою. Головне — поєднати щирий емоційний відгук із реальним дослідницьким досвідом.
Результати цього експерименту відкривають нові можливості для освітян та популяризаторів науки. Вони доводять: навіть короткочасна участь у громадянському дослідженні може мотивувати людей цікавитися наукою і відчувати себе її частиною. Дослідження опубліковано в науковому журналі People and Nature.
