У психології існує цікавий феномен — ефект Бенджаміна Франкліна. Згідно з ним, людина, яка надала комусь допомогу, починає ставитися до цієї особи з більшою симпатією. Це пояснюється прагненням нашої психіки уникати внутрішніх суперечностей, або когнітивного дисонансу, й узгоджувати свої вчинки з переконаннями. Якщо ми допомогли комусь, то підсвідомо виправдовуємо це так: “Я допомагаю лише хорошим людям, отже, ця людина — хороша”.
Про це розповідає KURAZH
Зворотний бік ефекту
Однак цей механізм працює і навпаки. Якщо хтось допоміг нам, а ми не відповіли взаємністю, з’являється почуття провини або сорому. Щоб позбутися цього неприємного відчуття, наш мозок починає знецінювати отриману допомогу або самого помічника. Виникає внутрішній діалог: “Я нічим не віддячив, бо нічого особливого для мене не зробили, а сам чоловік — так собі. Я йому нічого не винен”. У результаті, ми можемо ставитися гірше до тих, хто нам допоміг, якщо не змогли віддячити їм належним чином.
Історичні приклади та наукові дослідження
Термін отримав назву на честь Бенджаміна Франкліна, відомого політичного діяча та філософа. У своїй автобіографії він навів приклад: одного разу попросив політичного опонента позичити рідкісну книгу. Той погодився, і після цього між ними зав’язалася міцна дружба. Франклін писав:
“Той, хто одного разу зробив вам добро, охочіше знову допоможе вам, ніж той, кому ви самі допомогли”.
У 1969 році психологи Джон Джеккер і Девід Ленді провели експеримент із студентами. Вони з’ясували, що ті, хто допоміг експериментатору, почали ставитися до нього з більшою прихильністю. Аналогічно, у дослідженні 1971 року Джон Шоплер і Джон Компер доручили викладачам хвалити або лаяти учнів. Після експерименту викладачі краще відгукувалися про тих, кого хвалили, і гірше — про тих, кого критикували. Це підтверджує, що наші дії щодо інших формують наше ставлення до них.
У повсякденному житті це проявляється не лише у побутових стосунках, а й у дружбі, коханні, родинних зв’язках. Наприклад, чоловік, який докладає зусиль для дівчини, але не отримує взаємності, може зіткнутися з її знеціненням. Її підсвідомість, аби зняти почуття провини, формує думку: “Я не відповіла йому нічим, бо він мені не підходить”. Такий же механізм діє, коли родич не дякує за допомогу: “Він сам захотів допомогти, нічого особливого для мене не зробив”.
Ці психологічні механізми іноді використовують у маніпуляціях — наприклад, коли просять людину зробити маленьку послугу, щоб таким чином посилити її симпатію до прохача. Водночас, якщо не віддячити за допомогу, психіка запускає зворотний процес — знецінення.
Ефект Бенджаміна Франкліна яскраво демонструє, як когнітивний дисонанс впливає на наші відносини. Якщо ви не відповідаєте добром на добро, підсвідомість шукає виправдання, знецінюючи помічника. Наступного разу, коли зіткнетеся з невдячністю, згадайте про цей психологічний феномен: у багатьох випадках причина криється в особливостях роботи людської психіки.
